Передача знищеного майна на баланс комунального підприємства для списання

Комунальному підприємству слід: прийняти майно на баланс за рішенням ради, провести інвентаризацію з фіксацією його знищення та оформити акти списання із відображенням операцій у бухобліку за загальними правилами ліквідації необоротних активів, з урахуванням форс-мажору для цілей оподаткування.

Обґрунтування

1. Прийняття майна на баланс. Передача комунального майна у користування і на баланс комунальних підприємств здійснюється рішенням відповідної ради як власника, а об’єктами такої передачі можуть бути цілісні майнові комплекси, нерухомість та інше індивідуально визначене майно, що перебуває в комунальній власності, згідно зі Законом № 147/98-вр. Оскільки квартира (рада) прийняла рішення передати знищене майно на баланс КП по первісній вартості, підприємство зобов’язане оформити приймання-передачу (акт, наказ керівника) і відобразити таке майно на рахунках обліку необоротних активів за узгодженою вартістю (як правило, первісною/оціненою власником), з одночасним відображенням зносу (якщо його буде визначено) або без нього, якщо за рішенням власника воно вважається повністю знищеним.

2. Інвентаризація як підстава для списання. Для фіксації факту знищення майна та визначення його відсутності/непридатності КП має провести інвентаризацію з урахуванням вимог Положення про інвентаризацію активів і зобов’язань, затвердженого наказом Мінфіну № 879, оскільки у разі техногенних аварій, пожежі, стихійного лиха або псування цінностей інвентаризація є обов’язковою на день після закінчення таких явищ. Результати інвентаризації оформляють інвентаризаційними описами та протоколом комісії, де зазначається відсутність/знищення об’єкта, і саме цей протокол є підставою для відображення результатів у бухгалтерському обліку у звітному періоді, в якому інвентаризація закінчена.

3. Оформлення списання та документи. Після відображення майна на балансі та проведення інвентаризації комісія КП готує акти на списання основних засобів із зазначенням причин знищення (ракетний/БПЛА-обстріл, надзвичайна подія) і посиланням на:

   • звернення/витяг з ЄРДР поліції;
   • за наявності — акт ДСНС про пожежу за Порядком, затвердженим постановою КМУ № 2030;
   • інші наявні документи, що підтверджують знищення майна внаслідок воєнних дій.
     У державному секторі можна застосовувати типові форми актів списання запасів та необоротних активів, затверджені наказом Мінфіну № 431, або власні форми, якщо це передбачено обліковою політикою. Рішення про списання затверджує керівник КП, а в разі вимог власника — погоджує з радою.

4. Відображення в бухобліку та особливості форс-мажору. У бухобліку КП відображає:

   • зарахування майна на баланс (Дт рахунків необоротних активів / Кт капіталу чи доходів, залежно від механізму обліку передачі, встановленого для комунального сектору в наказах Мінфіну, у тому числі П(С)БО та спеціальному Положенні про облік активів державного/комунального секторів, зміненому наказом Мінфіну № z0970-09);
   • списання знищеного об’єкта: списання зносу з кредиту рахунку «Знос необоротних активів» та залишкової вартості через рахунок «Списання необоротних активів» або відповідні витратні рахунки, як це передбачено оновленим розділом III Положення про облік окремих активів підприємств державного і комунального секторів, зміненим наказом Мінфіну № z0970-09. Якщо об’єкт передано без формального зменшення статутного капіталу, залишок залишкової вартості відносять, зокрема, на субрахунок «Списання необоротних активів». Для цілей ПДВ і податку на прибуток (за наявності статусу платника) використання документів про надзвичайну подію та сертифіката ТПП (за можливості його отримання) дозволить застосовувати спецнорми щодо знищених активів під час воєнного стану і уникнути донарахувань за умовами форс-мажору.

5. Завершення процедури з боку власника. Після завершення списання КП доцільно надати власнику (міській раді) пакет документів: копії інвентаризаційних описів, протоколу комісії, актів списання, підтверджуючих документів про знищення (поліція, ДСНС, ТПП), а також короткий звіт про списання. Це узгоджується з підходом, коли підприємства державного і комунального секторів після завершення розбирання/списання майна подають власнику звіт про списання майна в місячний строк за аналогією з Порядком списання об’єктів державної власності, затвердженим постановою КМУ № 1314-2007-п, який передбачає, що процедура списання вважається завершеною з дати подання такого звіту суб’єкту управління.

Коректна послідовність дій КП: прийняти майно на баланс за рішенням ради, зафіксувати його знищення інвентаризацією та первинними документами, оформити й затвердити акти списання і відобразити операцію в обліку та звітності у періоді завершення інвентаризації.

Можу пошукати матеріали на цю тему — цікаво?