Потенційні наслідки "відгуляння" відпустки для благодійного фонду

Ні, сам факт, що працівник «перегуляв» щорічну відпустку і отримав за неї оплату, не є підставою для втрати благодійним фондом статусу неприбутковості; для фонду це насамперед кадрово‑розрахунковий ризик, а не податковий статусний.

Обґрунтування

1. Умови неприбутковості стосуються цілей використання доходів, а не порядку відпусток. Для благодійної організації як неприбуткової обов’язковими є, зокрема, використання доходів на утримання, реалізацію статутних цілей та заборона їх розподілу між учасниками, працівниками (крім оплати праці, ЄСВ, передбачених компенсацій і виплат) відповідно до профільного Закону № 5073-VI. Оплата щорічної відпустки працівника є елементом оплати праці та не вважається «розподілом доходу» між засновниками чи пов’язаними особами.

2. Втрату статусу неприбутковості спричиняє нецільове використання активів, а не помилки в розрахунку відпускних. При порушенні вимог до використання доходів (наприклад, спрямування коштів на заборонені виплати або нецільові операції) неприбуткова організація повинна подати звіт і сплатити податок на прибуток із суми нецільового використання та виключається з Реєстру, після чого вважається платником податку на прибуток з наступного місяця п. 63 підр. 4 р. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України. Переплата або «перегуляні» відпускні таким нецільовим використанням не є, оскільки це заробітна плата/гарантовані трудові виплати.

3. Перегуляна відпустка створює ризики саме як трудова/розрахункова операція. Закон про відпустки передбачає, що при звільненні до завершення робочого року, за який працівник уже отримав відпустку повної тривалості, проводять відрахування за дні відпустки, надані в рахунок невідпрацьованої частини року ст. 22 Закону №504/96-ВР. Негативні наслідки для фонду тут такі:

   • можливість трудового спору, якщо неправильно визначити кількість днів, які слід утримати при звільненні;
   • ризик претензій контролю з питань дотримання трудового законодавства (загалом до всіх роботодавців), якщо відрахування не зробити у випадках, коли воно є обов’язковим, або неправильно оформити накази.

4. Переплата відпускних не розглядається як заборонений розподіл доходу. Навіть якщо працівник використав більше днів, ніж «заробив», ці кошти виплачені як заробітна плата/відпускні. Для неприбуткових організацій оплата праці працівників і пов’язані нарахування є допустимими напрямами використання доходу і не вважаються розподілом доходів, що заборонений законом про благодійну діяльність.

5. Коли ситуація може стати фінансовим ризиком для фонду. Практичні наслідки для фонду:

   • тимчасове «зависання» суми переплати, якщо працівник не звільняється і немає законної підстави для утримання;
   • необхідність точного розрахунку днів відпустки при можливому подальшому звільненні чи наданні відпусток за наступні роки, щоб не допустити порушень вимог ст. 22 Закону про відпустки;
   • внутрішні претензії контролюючих/ревізійних органів фонду щодо дисципліни використання ФОП, але це внутрішній, а не «неприбутковий» статусний ризик.

Для збереження статусу неприбутковості фонду важливо контролювати цільове використання коштів загалом, а не окремі випадки надання працівникам щорічних відпусток і оплати за них.

Можу пошукати матеріали на цю тему — цікаво?