Визначення компенсації за невикористану відпустку при частковій відпустці

Компенсацію без звільнення ви рахуєте з однієї середньої зарплати за загальним правилом (12 місяців перед місяцем виплати), ділити 6 днів на «до / після 31.12.2023» і визначати окремі середні не потрібно, а «які саме» дні робочого року використані й які компенсуються роботодавець може зафіксувати внутрішнім розрахунком, але закон не вимагає автоматичного чи пропорційного розподілу для такої компенсації.

Обґрунтування

1. Коли застосовують поділ до / після 31.12.2023. Подвійний розрахунок середньої (окремо за виплатами 2023 року й окремо за останні 12 місяців) прямо передбачений для компенсації невикористаних відпусток, на які право набуте до 31.12.2023 і після 01.01.2024, у п. 2 Порядку №100. Цей підхід стосується саме «компенсації за невикористані відпустки», а не відпускних.

2. Компенсація без звільнення регулюється як «звичайна» відпустка. У разі компенсації частини щорічної відпустки без звільнення (понад 24 календарні дні за робочий рік) виникає право на виплату за дні цього ж робочого року за бажанням працівника, а не «ліквідація» старих залишків. Закон про відпустки (зокрема ст. 24 щодо компенсації понад 24 дні) не вимагає розподіляти ці дні на періоди до і після 31.12.2023, якщо трудові відносини тривають.

3. Розрахунковий період для такої компенсації. За загальним правилом абз. 1 п. 2 Порядку №100 середню зарплату для оплати часу відпусток і для компенсації за невикористані відпустки (коли діє загальне правило) визначають з виплат за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю виплати. Для компенсації «старих» відпусток, право на які набуте до 31.12.2023, діє спецнорма (виплати за 2023 рік), але вона орієнтована на випадки, коли погашається весь багаторічний «хвіст» при звільненні або одночасній компенсації всіх старих днів.

4. Чому не потрібно дробити 6 днів. Ні Закон про відпустки, ні Порядок №100 не встановлюють механізму, за яким при частковій компенсації без звільнення треба:

   • визначати, «які саме» календарні дні робочого року компенсуються;
   • автоматично вважати, що спочатку компенсуються «найстаріші» дні;
   • пропорційно ділити 6 днів між періодами до і після 31.12.2023.

   Для відпускних Порядок №100 взагалі прямо каже, що розрахунковий період завжди останні 12 місяців незалежно від того, за який робочий рік надається відпустка, і поділу на два періоди немає; роз’яснення щодо компенсацій підтверджують, що подвійний розрахунковий період прив’язаний саме до «компенсації відпусток, на які право набуте до 31.12.2023», у першу чергу в ситуації звільнення.

5. Практична відповідь на ваші підпитання.

   • «Чи беруться автоматично дні, які наступили раніше?» — такий обов’язок нормами не передбачений.
   • «Чи ділити 6 днів пропорційно на до / після 2023?» — для компенсації без звільнення закон цього не вимагає.
   • Внутрішньо ви можете, за потреби, в обліку вважати, що спершу «списуються» найстаріші дні, але це не впливає на алгоритм розрахунку середньої зарплати у вашій ситуації.

У вашому випадку достатньо нарахувати компенсацію за 6 днів за загальним правилом із середньої зарплати за останні 12 місяців перед місяцем виплати.