Чи підходить агентський договір для ФОП у цьому випадку

ФОП‑психолог може укласти як агентський договір з ФОП‑клінікою, так і звичайний договір надання послуг, але для двох ФОП на спрощеній системі зазвичай безпечніше і простіше застосовувати класичний договір надання послуг, а не агентську модель.

Обґрунтування

1. Що таке агентська модель і де її прямо врегульовано. Агентські відносини як окрема конструкція прямо описані, зокрема, у спеціальному законодавстві про туризм, де турагент реалізує продукт туроператора та отримує агентську винагороду за посередницькі послуги (статті 5, 20 Закону № 324/95‑ВР). У вашій ситуації клініка не продає «продукт» психолога як окремого принципала за спеціальним законом, а фактично організовує медичні (у тому числі психологічні) послуги для своїх пацієнтів.

2. Податковий дохід ФОП‑агента на єдиному податку. Для ФОП 3 групи, що працює за агентськими, комісійними, дорученням тощо, доходом з метою єдиного податку є лише сума винагороди, а не повна сума, що проходить через рахунок, про що прямо сказано в п. 292.4 ПКУ (позиція податкової підтверджена у ЗІР, категорія 107.01.03, де зазначено, що доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента) в разі агентських договорів). Тобто податково агентська модель ФОП‑психологу не дає переваги, якщо він і так отримує оплату лише за свої послуги.

3. Ризики кваліфікації розрахунків як негрошових. Податковий орган звертає увагу, що в агентських схемах із взаємозаліком (коли агент утримує свою винагороду з коштів принципала) контролери можуть розцінювати це як негрошову форму розрахунків, що для платників єдиного податку заборонено п. 291.6 ПКУ, і це ставить під ризик перебування на спрощеній системі (п. 291.6 Податкового кодексу України). Для двох ФОП 3 групи без нагальної потреби в посередницькій схемі немає сенсу вводити додатковий податковий ризик.

4. Практична доцільність прямого договору послуг між ФОП. Якщо по суті психолог власними силами надає консультації пацієнтам, а клініка забезпечує потік клієнтів, приміщення тощо, найчастіше простіше укласти звичайний договір надання послуг між двома ФОП. У ньому фіксують:

   • що психолог надає клініці (або пацієнтам через клініку) послуги;
   • порядок оплати (фіксована сума, відсоток від наданих послуг тощо);
   • що кожен ФОП самостійно сплачує податки як платник єдиного податку 3 групи.
     У такій моделі немає посередництва у чужих операціях, менше простору для спорів щодо того, хто є принципалом і агентом, і нижчі ризики претензій щодо негрошових розрахунків.

5. Висновок по вибору моделі. З юридичного боку агентський договір між двома ФОП 3 групи не заборонено. Однак для вашого виду діяльності та структури відносин більш логічним та безпечним є класичний договір надання послуг (медичних/психологічних) між ФОП, у якому клініка виступає замовником (або організатором прийому), а психолог – виконавцем, без моделювання агентських розрахунків.

Якщо потрібна, можу окремо підказати, які ключові умови варто прописати в договорі надання послуг між двома ФОП.