ПДВ: як уникнути проблем з податковою через лізингові авто

Умовну ПН на лізингові авто складають лише за наявності спеціальних підстав (анулювання ПДВ‑реєстрації, негосподарське/пільгове використання тощо), сам факт фінлізингу такого обов’язку не створює, тож спершу треба з’ясувати, на яку саме норму посилається податкова, і вже від цього визначати дії (або доводити її неправоту, або донараховувати ПДВ і складати ПН заднім числом).

Обґрунтування

1. Передача/отримання авто у фінлізинг – це звичайне постачання, без «умовного продажу». Передача об’єкта фінансового лізингу в користування лізингоодержувачу для цілей ПДВ вважається постачанням товарів і є об’єктом оподаткування ПДВ за загальними правилами (визначення постачання і фінлізингу містяться у пп. «а» п. 185.1 ПКУ, пп. «а» пп. 14.1.191 ПКУ, пп. «б» пп. 14.1.97 ПКУ). Податкову накладну в такому випадку складає лізингодавець на першу подію, а лізингоодержувач отримує податковий кредит, але не складає «умовної» ПН тільки через факт користування авто за договором фінлізингу.

2. Обов’язок «умовного продажу» у лізингоодержувача виникає лише за окремими ситуаціями. Нарахування компенсуючих ПДВ‑зобов’язань і складання зведених ПН відбуваються, коли:
   • активи використовують у необ’єктних / пільгових операціях або не в госпдіяльності (зведені ПН з типами причин 08, 09, 13 за п. 198.5 ПКУ, п. 199.1 ПКУ, п. 11, 16 Порядку №1307);
   • платник припиняє ПДВ‑реєстрацію, тоді на невикористані в оподатковуваних операціях товари/послуги/необоротні активи складають ПН з типом причини «10» на умовне постачання за п. 184.7 ПКУ та п. 8, 11, 16 Порядку №1307. Якщо ви залишаєтесь платником ПДВ і авто використовуються в оподатковуваній госпдіяльності, підстав для такої ПН немає.

3. Як діяти зараз, щоб зняти питання податкової.

   1. Письмово запросіть у контролюючого органу посилання на конкретну норму ПКУ, яка, на їх думку, зобов’язує вас скласти ПН на умовний продаж саме цих авто (чи йдеться про п. 198.5, 199.1, 184.7 ПКУ).
   2. Проаналізуйте реальне використання кожного авто:
      • якщо авто постійно використовуються в оподатковуваній госпдіяльності – підготуйте пояснення, що підстав для умовного постачання немає (посилання на наведені вище норми);
      • якщо були факти негосподарського чи пільгового використання (наприклад, передача працівникам у приватне користування без компенсації) – оцініть обсяги, розрахуйте ПК, що підлягає «компенсації», і складіть відповідні зведені ПН з типом причини 04/08/09/13 за правилами п. 11, 16 Порядку №1307.
   3. Якщо податкова має на увазі умовний продаж при майбутньому анулюванні реєстрації платником ПДВ – поясніть, що на теперішню дату підстав за п. 184.7 ПКУ немає, і така ПН буде складена в періоді фактичного анулювання.

4. Що робити, якщо ви справді пропустили обов’язок нарахувати компенсуючі зобов’язання. Якщо аналіз покаже, що авто частково/повністю використовували в операціях, щодо яких діє п. 198.5 чи п. 199.1 ПКУ, доведеться:
   • заднім числом скласти відповідні зведені ПН (тип 04, 08, 09, 13) і зареєструвати їх, якщо ще не сплив строк реєстрації;
   • відкоригувати декларації з ПДВ через уточнюючі розрахунки за відповідні періоди. Це дає змогу суттєво зменшити ризик донарахувань і штрафів при перевірці, оскільки ПДВ та уточнюючі звіти подані добровільно, а не за результатами акта перевірки.

Рекомендовано спочатку письмово зафіксувати позицію податкової (їх посилання на конкретні норми) і паралельно проаналізувати фактичне використання кожного авто щодо підстав з п. 198.5, 199.1 та 184.7 ПКУ.