Визначення курсу валют для виставлення рахунків в ЗЕД

Умови перерахунку повинні бути зафіксовані в договорі.

Відповідно до ч.1 ст.524 Цивільного кодексу, зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні.
Мається на увазі, що розрахунки між резидентами повинні проводитися лише в гривні.
Водночас в ч.2 цієї статті вказано, що сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2690

Тому такий курс - НБУ, комерційний чи інший, що погоджений сторонами, - повинен бути вказаний безпосередньо у договорі і визначений механізм його застосування.
Тобто, на дату оплати, на дату виставлення рахунку, на дату фактичного відвантаження тощо. Чи буде такий курс фіксованим, чи може змінюватися в певних випадках.

Якщо такого визначення немає, а є лише усна домовленість, то у вас відсутня підстава посилатися саме на курс НБУ чи інший. Як наслідок може потім виявитися, що замовник
В будь-якому випадку рахунки на оплату ви виставляєте в гривні і накладні теж будуть в гривні.
Проведення в бухобліку теж у вас будуть типовими:
Дт 311 - Кт 361 (6811) - отримання передоплати
Дт 361 - Кт 702 - відвантаження товару.

Тому ви самі на власний розсуд не можете визначити, чи брати вам як бухгалтеру курс НБУ, чи інший, якщо такі умови керівництво не передбачило в договорі.
Такі відносини з контрагентом-резидентом не підпадають під правила визначення курсу валют, що передбачені саме для зовнішньоекономічних операцій в ПСБО 21, по них не робиться перерахунок курсових різниць.

Тому ви або використовуєте механізм, передбачений в договорі, або виставляєте рахунки "зі слів" директора в гривні по зазначеному курсу. І у випадку незгоди з боку контрагента вирішуєте такі спори юридично підписанням доп.угоди чи в судовому порядку між контрагентами.

Раді допомогти, звертайтесь ще!