Звільнення працівника для навчання: нюанси відпустки та законодавства

Звільнення у зв'язку зі вступом або направленням на навчання зазвичай оформлюється за власним бажанням (ст. 38 КЗпП України), при цьому якщо навчання у закладі унеможливлює продовження роботи, роботодавець повинен звільнити працівника у строк, про який він просить (без двотижневого попередження). Варто підтвердити поважність такої причини звільнення.

Якщо працівнику була надана відпустка в рахунок невідпрацьованої частини робочого року, то потрібно провести відрахування суми відпускних. Це пряма норма ст. 22 Закону про відпустки https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n239 : «У разі звільнення працівника до закінчення робочого року, за який він уже одержав відпустку повної тривалості, для покриття його заборгованості власник або уповноважений ним орган провадить відрахування із заробітної плати за дні відпустки, що були надані в рахунок невідпрацьованої частини робочого року». Разом із тим таке відрахування не проводиться, якщо це звільнення через направленням на навчання. Причому на мою думку це стосується і вступу на навчання за власним бажанням працівника.

Якщо невідрахування відбуважться за законом, то додатковий наказ видавати не потірбно. Якщо ж підприємство самостійно прийняло таке рішення, то штрафів за порушення трудового законодавства не повинно бути. Адже права працівників не порушено. Навпаки, він отрмав більшу суму ЗП. Не підлягає поверненню безпідставно набуті:
1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, <…> надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача. (Ст. 1215 ЦКУ).

Раді допомогти, звертайтесь ще!