Можливість повернення коштів без реєстрації ПН та РК

Повернути кошти без ПН і РК можливо лише тоді, коли між сторонами немає договірних відносин щодо постачання товарів/послуг, тобто платіж є справді помилковим; якщо ж договірні відносини є, то безпечний варіант — скласти ПН на дату надходження коштів і при поверненні оформити РК.

Обґрунтування

1. Перша подія формує ПДВ-зобов’язання за наявності договору. Датою виникнення ПДВ-зобов’язань є дата першої події, зокрема дата зарахування коштів від покупця як оплати за товари/послуги згідно з п. 187.1 Податкового кодексу. Якщо оплата надійшла від контрагента, з яким є договір на постачання, і в призначенні платежу вказано оплату за товар/послугу, податківці вважають такі кошти передоплатою, навіть якщо сума помилкова або послуги/товар у підсумку не будуть надані.

2. За наявності договору безпечний варіант — ПН + РК при поверненні. У випадку, коли договірні відносини існують, податкова наполягає: при надходженні коштів постачальник нараховує ПДВ, складає і реєструє ПН на дату надходження, а при поверненні коштів складає РК на дату повернення для зменшення зобов’язань за правилами ст. 192 ПКУ. Повернення навіть наступного дня не скасовує факту виникнення ПДВ-зобов’язань за першою подією.

3. Якщо договору немає — немає об’єкта ПДВ і ПН/РК не потрібні. Об’єктом оподаткування є операції з постачання товарів/послуг, місце постачання яких в Україні, згідно з п. 185.1 ПКУ. Коли договірних відносин немає і не передбачається жодного постачання в рахунок отриманих коштів, платіж розглядається як помилковий і не пов’язаний з постачанням. У такій ситуації ПДВ-об’єкт відсутній, ПН не складається, а повернення коштів здійснюється як повернення помилково зарахованих сум без оформлення ПН і РК.

4. Документальне підтвердження «помилковості» платежу знімає ПДВ-ризики. Щоб не складати ПН і РК, потрібно мати докази, що: між сторонами немає договору на постачання; у рахунок цих коштів не планувалося постачання; є заява (лист) платника про помилковий платіж і прохання повернути кошти. Це відповідає підходу контролюючих органів, які вимагають аналізу документів та пропонують у спірних випадках отримати індивідуальну податкову консультацію за ст. 52 ПКУ.

Остаточно рішення залежить від того, чи є договір і чи можна обґрунтовано довести, що платіж не пов’язаний із постачанням.