Можливі наслідки для ФОП при поверненні коштів клієнта

Так, податкові ризики можуть виникнути. Через те, що клієнт є постійним (наявні чинні договірні відносини), контролери під час перевірки з підвищеною підозрою ставляться до «помилковості» платежу та намагаються кваліфікувати надходження як звичайний аванс чи виручку з донарахуванням податкових зобов’язань.

Ризик перекваліфікації помилкового платежу в дохід (аванс)

• Презумпція наявності відносин: Якщо між ФОП та клієнтом діє договір або раніше регулярно здійснювалися поставки, податковий орган вважає будь-які надходження коштів оплатою в межах господарської діяльності (касовий метод визнання доходу за Податковий кодекс України, п. 292.1). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n7038


• Контролери можуть розглядати заяву про помилкове зарахування як спробу штучного заниження доходу (наприклад, для утримання в межах річного ліміту спрощеної системи, який для 3-ї групи у 2026 році становить 10 091 049 грн).


• Якщо операція визнається доходом, а ФОП не показав її у звітності, виникає загроза донарахування податку (ЄП або ПДФО і ВЗ за ставками 18% та 5% відповідно), штрафів за заниження податкового зобов'язання (ст. 123 ПКУ) та пені.

Застосовуючи аналогію з Податковий кодекс України, підпункт 5 пункту 292.11, кошти, що надійшли і були повернуті за заявою клієнта в межах одного й того ж кварталу, не включаються до оподатковуваного доходу та не відображаються у декларації єдиного податку.

Повернення у наступному кварталі: За усталеною фіскальною позицією ДПС, якщо кошти отримано в одному періоді, а повернуто в іншому, платник зобов'язаний включити всю суму до доходу в декларації за період отримання, а в періоді фактичного повернення — провести перерахунок (через подання уточнюючої декларації).

Якщо ФОП зареєстрований платником ПДВ, податкова розцінює надходження грошей від чинного контрагента як «першу подію» згідно з Податковий кодекс України, п. 187.1. У такому разі інспектори вимагають складання податкової накладної на дату отримання коштів, а факт повернення пропонують врегульовувати виключно через реєстрацію розрахунку коригування (п. 192.1 ПКУ).

Щоб контролюючі органи визнали платіж дійсно помилковим відповідно до Цивільний кодекс України, ст. 1212 (безпідставно набуте майно):

1. Офіційний лист-заява від клієнта. Документ має містити вихідний номер, дату, ПІБ/назву платника, реквізити платіжної транзакції (сума, дата, платіжна система), чіткий опис причини помилки (наприклад, технічний збій, подвійна оплата рахунку), реквізити для повернення та підпис уповноваженої особи.


2. Платіжна інструкція на повернення. У призначенні платежу чітко зазначте: «Повернення помилково перерахованих коштів згідно із заявою №... від [дата], без ПДВ».


3. Строк повернення. Кошти слід повернути якнайшвидше (загальний строк виконання зобов'язання за ч. 2 ст. 530 ЦКУ становить 7 днів від дня пред'явлення вимоги) і критично важливо — до завершення поточного звітного кварталу.


4. Відсутність первинних документів. На помилкову суму в обліку не повинно бути виписаних рахунків, актів виконаних робіт чи видаткових накладних.

Раді допомогти, звертайтесь ще!