Пільги на земельний податок для підприємств-юридичних осіб в Україні

Так, підприємство має право на пільгу і в цьому випадку земельний податок не сплачує, за умови що земельна ділянка фактично використовується у його господарській діяльності та не передається в оренду чи інше користування третім особам; таке звільнення діє з моменту запровадження відповідної норми ПКУ і застосовується у кожному податковому році, поки умови пільги виконуються.

Обґрунтування

1. Право платника ЄП на звільнення від земельного податку Платники єдиного податку 1–3 груп звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання звітності з податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються ними для провадження господарської діяльності, крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна на таких ділянках в оренду, найм, позичку чи інше користування, а платники 4 групи – за землі, що використовуються для сільгосптоваровиробництва, що прямо передбачено у пп. 4 п. 297.1 ПКУ. Якщо юридична особа – платник ЄП використовує свою земельну ділянку та розташовану на ній нерухомість у власній господарській діяльності і не здає їх у користування іншим особам, вона підпадає під це звільнення.

2. Коли пільга не застосовується і наслідки Земельний податок сплачується на загальних підставах, якщо:

   • земельна ділянка платника ЄП 3 групи не використовується для здійснення господарської діяльності;
   • земельна ділянка або нерухомість на ній здаються в оренду, найм, позичку чи інше користування, незалежно від групи;
   • господарська діяльність фактично зупинена на тривалий час, і ділянка не використовується, тоді контролюючі органи можуть вважати, що умова «використання в діяльності» не виконується, і вимагати сплати податку. У таких випадках пільга за пп. 4 п. 297.1 ПКУ не діє, і земельний податок потрібно нараховувати та сплачувати як звичайному платнику.

3. Період дії пільги для платників ЄП Звільнення, встановлене пп. 4 п. 297.1 ПКУ, не має спеціальної «кінцевої дати» і застосовується щороку до земельних ділянок, що відповідають умовам цієї норми, доки вона чинна в Податковому кодексі. Пільга діє в тому податковому році, за який підприємство є платником єдиного податку відповідної групи та фактично використовує землю у своїй діяльності, тобто право на звільнення виникає з року переходу на ЄП (за умови виконання критеріїв норми) і зберігається у всі наступні роки, поки умови звільнення не порушено.

Факт використання земельної ділянки саме у господарській діяльності без передачі третім особам є ключовою умовою для застосування пільги зі сплати земельного податку платником єдиного податку.