Порядок дій при анулюванні реєстрації платника ПДВ підприємства

Так, загалом ваш порядок дій правильний: ви коректно нарахували компенсуючі ПЗ, відобразили їх у додатку Д1, подаєте останню декларацію в загальні строки, але залишати невикористане від’ємне значення в рядку 21 без заявлення до бюджетного відшкодування ризиково, бо воно фактично буде втрачено після анулювання ПДВ-реєстрації.

Обґрунтування

1. Правильність нарахування компенсуючих ПЗ та відображення в декларації
Ви правильно зробили, що на дату анулювання ПДВ-реєстрації нарахували компенсуючі ПЗ на залишки товарів, послуг та необоротних активів, за якими був сформований податковий кредит, але які не були використані в оподатковуваних операціях, і відобразили їх у рядках 4.1–4.3 декларації, а незареєстровані ПН/РК розшифрували в таблиці 1.1 додатка Д1, як це передбачено п. 184.7 Податкового кодексу України та Порядком заповнення декларації з ПДВ.
У таблиці 1.1 Д1 маєте показувати ПН на умовний продаж, не зареєстровані в ЄРПН, за якими зобов’язання відображені саме в рядках 4.1–4.3 останньої декларації, що відповідає алгоритму заповнення Д1.

2. Останній звітний період і строки подання декларації
Останнім звітним (податковим) періодом для вас є період з 01.07.2026 по 09.07.2026 включно, оскільки реєстрацію анульовано всередині місяця, що прямо відповідає п. 184.6 ПКУ, який визначає, що останній період закінчується датою анулювання реєстрації.
Подати декларацію за цей період ви маєте в загальний строк — протягом 20 календарних днів після останнього календарного дня звітного періоду, тобто до 20.08.2026, і це відповідає загальному правилу подання декларації з ПДВ за п. 203.1 ПКУ (на нього орієнтується профільний Порядок).

3. Відмітка про «останній звітний період» та відображення умовних ПЗ
Позначка «Х» у полі «Відмітка про подання за останній звітний (податковий) період у разі анулювання реєстрації платником податку» є обов’язковою для останньої декларації, про що прямо сказано в інструкції із заповнення декларації з ПДВ.
Податкові зобов’язання, нараховані на залишки активів у зв’язку з анулюванням реєстрації, мають бути відображені саме в рядках 4.1, 4.2 та/або 4.3 декларації, а незареєстровані ПН/РК за такими операціями — у таблиці 1.1 додатка Д1, як описано в роз’ясненнях щодо заповнення декларації.

4. Доля від’ємного значення (рядок 21) після анулювання реєстрації
ПКУ дозволяє після анулювання реєстрації отримати бюджетне відшкодування за результатами останнього періоду, якщо виконуються умови ст. 200 ПКУ, і таке відшкодування виплачують навіть тоді, коли на дату його отримання платник уже не має статусу платника ПДВ, що передбачено п. 184.9 ПКУ.
Якщо ж ви не заявите суму до відшкодування в рядках 20/20.2 та просто залишете її в рядку 21 як від’ємне значення, це від’ємне значення після анулювання ПДВ-реєстрації не зможе бути використане в наступних періодах, бо статус платника ПДВ втрачено, тож фактично воно буде втрачено, на що прямо звертають увагу профільні роз’яснення щодо останньої декларації при анулюванні реєстрації.

5. Що не пропустити додатково

1. Перевірити, що всі ПН/РК постачальників, які формують ПК останнього періоду, зареєстровані в ЄРПН до дати анулювання, оскільки після цієї дати новий ПК сформувати неможливо (п. 184.6 ПКУ).
2. Переконатися, що компенсуючі ПЗ нараховані лише на ті активи, за якими був податковий кредит (на товари, придбані без ПДВ чи з уже «компенсованим» кредитом за п. 198.5 ПКУ, ПЗ не нараховують).

Рекомендація:
Якщо у вас залишилася суттєва сума від’ємного значення, доцільно розглянути заявлення її до бюджетного відшкодування в останній декларації, бо інакше ця сума після анулювання реєстрації фактично не працюватиме і буде втрачена.

Фінальний підсумок: ваші дії з умовним ПДВ, додатком Д1, строками та відміткою «останній період» є правильними, але варто окремо вирішити питання з від’ємним значенням, щоб за наявності права не втратити суму потенційного бюджетного відшкодування.