Порядок списання знищеного товару та питання ПДВ у ситуації

Частково так, Ви правильно орієнтуєтеся, що за наявності форс-мажору й належних документів можна не нараховувати ПДВ при списанні знищеного товару, але важливо коректно оформити повернення, документи від покупця та підтвердження форс-мажору, а також скоригувати раніше складені ПН через розрахунок коригування.

Обґрунтування

1. Як оформити повернення й списання знищеного товару
Фактично операція реалізації визнається такою, що не відбулася, бо сторони домовилися, що право власності на знищений унаслідок бойових дій товар до покупця не переходить і обов’язок оплати не виникає.
Постачальнику слід:

• оформити від покупця документ про неможливість прийняти товар через його знищення (повідомлення / акт, посилання на форс-мажор за договором);
• провести інвентаризацію своїх запасів і скласти Акт списання ТМЦ на суму знищеного товару, відобразивши втрати у витратах (за аналогією з підходом до списання знищених ТМЦ, описаним у п. 3 р. IV Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, затвердженого наказом Мінфіну від 02.09.2014 №879, та п. 20 НП(С)БО 16 «Витрати» – п. 3 р. IV Положення, п. 20 НП(С)БО 16).

2. Документи від покупця
Від покупця доцільно отримати:

• лист / повідомлення про факт знищення товару із зазначенням дати, обставин, посиланням на ракетний удар, обстріл тощо;
• копії документів, які покупець має щодо події: акти ДСНС про пожежу, акти комісії підприємства, витяги з ЄРДР, інші матеріали, що підтверджують подію;
• двосторонній акт або додаткову угоду, де сторони фіксують, що товар не прийнятий, право власності не перейшло, обов’язок оплати не виникає, а раніше складені документи сторони коригують.
  Такі акти і довідки одночасно слугуватимуть підставою для списання товару та для обґрунтування коригування ПДВ.

3. Що робити з раніше складеними податковими накладними
Якщо ПН уже складено на поставку, яка в результаті вважається такою, що не відбулася через знищення товару до переходу права власності, слід коригувати ПДВ через розрахунок коригування.
За правилами п. 192.1 ПКУ у разі зміни суми компенсації, у тому числі при поверненні товарів/передоплати, суми ПЗ і ПК підлягають коригуванню на підставі розрахунку коригування, зареєстрованого в ЄРПН (п. 192.1 Податкового кодексу України).
Постачальник:

1. складає розрахунок коригування до «старої» ПН на дату, коли сторони документально зафіксували відсутність переходу права власності / повернення компенсації;
2. надсилає його покупцю для реєстрації в ЄРПН, якщо відбувається зменшення суми компенсації;
3. зменшує ПЗ з ПДВ після реєстрації розрахунку коригування в ЄРПН.
   Покупець, у свою чергу, зменшує податковий кредит у періоді, коли відбувається «повернення» / анулювання постачання, незалежно від факту реєстрації розрахунку коригування, якщо такий кредит був сформований.

4. Умови, щоб не нараховувати ПДВ при списанні знищеного товару
Для списання знищеного товару без донарахування ПДВ за п. 198.5 ПКУ потрібні:

• факт, що товари були придбані з ПДВ для використання в оподатковуваних операціях;
• знищення (втрата) у період дії воєнного/надзвичайного стану внаслідок обставин непереборної сили;
• належне документальне підтвердження таких обставин.
  Пункт 32¹ підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ прямо передбачає, що товари, придбані в оподатковуваних операціях і знищені (втрачені) внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного, надзвичайного стану, не вважаються використаними в неоподатковуваних чи негосподарських операціях, і обов’язок нараховувати ПЗ з ПДВ за п. 198.5 ПКУ не виникає (п. 32¹ підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, п. 198.5 ПКУ).

5. Які підтвердні документи потрібні для ненарахування ПДВ
Для застосування п. 32¹ підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ контролюючі органи вимагають наявність:

• належно оформлених первинних документів, що підтверджують факт знищення/втрати товарів (акти комісії, інвентаризації, акти про пожежу, протоколи, фото- та відеофіксація, документи ДСНС, поліції тощо);
• індивідуального сертифіката Торгово-промислової палати України або регіональної ТПП про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) щодо конкретної події, що спричинила знищення товарів.
  Таку вимогу прямо формулюють податкові органи: застосування п. 32¹ підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ і ненарахування ПЗ за п. 198.5 ПКУ можливі лише за наявності первинних документів і сертифіката ТПП, який підтверджує факт настання форс-мажору, виданого відповідно до Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» (п. 32¹ підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, п. 198.5 ПКУ, Закон від 02.12.1997 №671/97-ВР).

Рекомендація:
Зафіксуйте з покупцем листом/актом факт неприйняття та знищення товару, оформіть інвентаризацію й Акт списання ТМЦ, обов’язково отримайте індивідуальний сертифікат ТПП про форс-мажор, а раніше складені ПН скоригуйте через розрахунок коригування, щоб зняти ПЗ і зберегти право на податковий кредит без донарахувань за п. 198.5 ПКУ.

Коректне документальне оформлення форс-мажору та списання знищеного товару дозволить одночасно анулювати «продаж» покупцю і уникнути донарахувань ПДВ.