Оформлення договору позички: облік та податкові наслідки сторін

Можете оформити, як передачу рекламного обладнання на відповідальне зберігання.

Компанії нерідко передають власне обладнання — стелажі, стійки, холодильники, на яких розміщується їхній товар, — торговельним партнерам (магазинам, супермаркетам) із рекламною метою. Робиться це через договір відповідального зберігання (гл. 66 ЦКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4428), а сам факт передачі фіксують актом приймання-передачі.

Амортизація. Обладнання не залишає балансу передавача (Вашого підприємства), тому саме він продовжує нараховувати амортизацію — і відносить її на витрати на збут (Дт 93). Активи обліковуються на тих самих рахунках, що й раніше; змінюється хіба що аналітика — можна зазначити місце зберігання.

Приймальна сторона, своєю чергою, обліковує отримане обладнання на позабалансовому рахунку 023 «Матеріальні цінності на відповідальному зберіганні»: за дебетом — надходження, за кредитом — списання, зокрема при поверненні.

Важливий нюанс. ЦКУ дозволяє зберігати майно безоплатно (ч. 2 ст. 942), і цю умову варто прямо прописати в договорі (ч. 1 ст. 946), щоб уникнути суперечок зі сторонами та податківцями. Але є пастка: за замовчуванням поклажодавець зобов'язаний відшкодувати зберігачеві понесені витрати на зберігання (ч. 3 ст. 947). Тому, якщо ви не плануєте нічого компенсувати, у договорі слід чітко зазначити, що витрати на зберігання несе зберігач за власний кошт.

ПДВ. Передача майна на зберігання та його повернення не є об'єктом оподаткування ПДВ (пп. 196.1.2 ПКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4678). Отже, жодних податкових зобов'язань у сторони, яка передає обладнання чи приймає його назад, не виникає.

Якщо обладнання пошкоджене або втрачене. Збитки відшкодовує зберігач (ч. 1 ст. 951 ЦКУ): за втрату чи нестачу — у розмірі вартості речі, за пошкодження — на суму, на яку її вартість знизилася. Коли повернути річ неможливо і зберігач сплачує її вартість, в обліку це відображається як реалізація (продаж) зберігачу.

Позиція податкової тут однозначна (https://nvp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/515559.html): якщо зберігач письмово відмовляється повернути майно або просто не повертає його після спливу строку без пояснень — вважається, що відбулося постачання, і на дату відмови чи закінчення строку у власника виникають ПЗ з ПДВ. Ті самі наслідки настають, коли зберігач ще до кінця строку повідомляє, що повернути майно неможливо через його втрату, нестачу чи псування: датою такого повідомлення поклажодавець показує в обліку реалізацію та нараховує ПДВ, а зберігач (він же покупець за обліком поклажодавця) зобов'язаний оплатити вартість майна.

Якщо ж річ повертається, але пошкодженою, поклажодавець визнає дохід на суму відшкодування — Дт 375 Кт 716, а при фактичному отриманні коштів робить проведення Дт 311, 301 Кт 375.

Раді допомогти, звертайтесь ще!