Чи потрібно нараховувати квоту 4% за працівника-інваліда

Працівника точно можна зарахувати до виконання нормативу у квітні, а от включення у травні формально під великим питанням через низьку суму нарахувань і відсутність офіційних роз’яснень щодо «перехідних» відпускних.

Обґрунтування

Норматив вимагає, щоб для зарахування особи з інвалідністю її нарахована зарплата за місяць перевищувала мінімальну. Це випливає зі ст. 18-2 Закону №875, де прямо зазначено, що до виконання нормативу зараховується працевлаштування осіб з інвалідністю, «розмір оплати праці кожної з яких перевищує розмір мінімальної заробітної плати у розрахунку за повністю відпрацьований календарний місяць» ст. 18-2.

У квітні 2026 року умова точно виконується. У вас за квітень загальна сума нарахувань для цього працівника становить 11 803,00 грн. Це більше за МЗП 8 647,00 грн, а працівник працює за основним місцем. Тож за квітень працівник однозначно «робить» норматив.

У травні 2026 року формально зарплатний критерій не виконується. Фактична нарахована сума за травень у нього 2 192,00 грн. Вона значно менша за мінімальну зарплату. Закон не містить спеціального правила про «розподіл» відпускних між місяцями для цілей нормативу. Тому, якщо буквально орієнтуватися на суму нарахувань за місяць, у травні цей працівник критерій «> МЗП» не виконує.

Питання з перехідними відпускними наразі не врегульоване, тому безпечна позиція — не зараховувати травень. Є практичні підходи, де частину перехідних відпускних відносять до «доходу місяця відпустки» для цілей контролю нормативу. Однак офіційно це поки не підтверджено, і профільні експерти прямо зазначають, що питання лікарняних і відпускних для зарплатного критерію ще не має чітких державних роз’яснень. Отже, з точки зору мінімізації ризиків при перевірці, травень краще не вважати місяцем, у якому цей працівник виконує вимогу «зарплата > МЗП».

Підсумок: у квітні працівник з інвалідністю однозначно зараховується до нормативу, у травні — формально ні, якщо орієнтуватися на поточну букву ст. 18-2 Закону №875 і відсутність спеціальних правил щодо перехідних відпускних.