Виправлення помилок у ПДВ: дії при заблокованій податковій накладній

Найменш ризиково: подати пояснення й документи на розблокування, у поясненні вказати, що код УКТ ЗЕД помилковий і після розблокування скласти РК з кодом 104 на зміну номенклатури; у декларацію включати правильну ПН, а помилкову — ні. Помилкові ПН без реальної операції не відображаються в декларації і за сам факт їх нерозблокування окремий штраф не передбачений, ризик — лише якщо податківці вважатимуть її «непомилковою».

Обґрунтування

Помилкова ПН без господарської операції не повинна потрапляти до декларації. Податкову звітність не можна формувати на підставі документів, не підтверджених господарськими операціями. Обсяги постачання та сума ПДВ з помилкової ПН, складеної без факту операції, не відображаються в декларації з ПДВ. Це підтверджує позиція податкової служби щодо помилкових ПН, які не мають документального підґрунтя, зокрема в консультаціях та роз’ясненнях типу БЗ 101.24.

Якщо ПН справді «помилкова» (невірний код УКТ ЗЕД, а реальна операція відображена в іншій, правильній ПН), її не розблоковують і не включають до декларації. У такому разі достатньо подати повідомлення з поясненням, що ПН помилкова, операція відображена іншою ПН, первинки під неї немає, а податкові зобов’язання задекларовані за правильною ПН. Помилкова заблокована ПН тоді не впливає ні на податковий кредит, ні на зобов’язання, і штраф за її «нереєстрацію» у практиці пов’язують саме з відсутністю реєстрації ПН за реальною операцією, а не за документом-помилкою.

Якщо ж операція реальна і це «єдина» ПН по ній, код УКТ ЗЕД є обов’язковим реквізитом, тому ПН слід виправити через РК з кодом 104. Податкова служба вказує, що при помилці в коді УКТ ЗЕД потрібно після розблокування ПН скласти РК з причиною 104 «зміна номенклатури»: рядок з невірним кодом «мінус», новий рядок з правильним кодом «плюс», із заповненням групи коригування, як це визначено в порядку заповнення розрахунку коригування. Такий РК складають датою виявлення помилки. У цьому варіанті ПН є робочою й має потрапити до декларації, а помилка усувається через РК.

Право на подання документів для розблокування — це саме право, а не обов’язок, але відмову від розблокування податківці можуть трактувати як нереєстрацію ПН за реальною операцією. Норми про прийняття рішень щодо реєстрації ПН/РК прямо зазначають, що подання пакета документів — право платника, однак за відсутності зареєстрованої ПН за реальною операцією можливе застосування штрафу 50–100% суми ПДВ за п. 120-1.2 ПКУ. Тому, якщо операція була, безпечніше хоча б подати мінімальний пакет документів і домагатися реєстрації або виправлення ПН, ніж залишити її заблокованою.

Ризик штрафу за нереєстрацію в першу чергу пов’язаний з невиконанням обов’язку зареєструвати ПН за реальною операцією, а не з тим, що «не розблокована помилкова ПН». Судова практика виходить з того, що обов’язок платника — своєчасно направити ПН на реєстрацію за реальною операцією. Якщо ПН подана і заблокована, а платник вживає заходів для її виправлення або реєстрації іншої, правильної ПН, підстав для штрафу за нереєстрацію менше. Якщо ж жодної зареєстрованої ПН по реальній операції не буде і податківці це зафіксують перевіркою, вони можуть застосувати штраф незалежно від того, що одна з ПН була «помилковою».

Підсумок: найменший ризик — або 1) визнати заблоковану ПН помилковою, не включати її в декларацію і забезпечити правильну ПН по реальній операції, або 2) розблокувати ПН, а потім виправити код УКТ ЗЕД РК 104, включивши вже виправлені дані до декларації. Окремого штрафу саме за те, що помилкову ПН не розблокували й не відобразили в звітності, норми не встановлюють.