Правила звільнення працівника за прогул: важливі нюанси процесу

Звільнити за прогул можна, якщо працівник був відсутній на роботі більше 3 годин протягом робочого дня без поважних причин і роботодавець повністю дотримався процедури дисциплінарного стягнення.

Обґрунтування

Підстава звільнення. Прогулом вважають відсутність працівника на роботі без поважної причини понад три години протягом одного робочого дня, безперервно або сумарно. Звільнення за таку відсутність допускається за п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП як підстава розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця. Це звільнення є видом дисциплінарного стягнення, отже застосовується як санкція за порушення трудової дисципліни, а не як «технічне» припинення договору. п. 4 ст. 40 Кодексу законів про працю України, ст. 147 КЗпП

1. Фіксація факту прогулу. Спочатку потрібно документально підтвердити відсутність працівника. Для цього зазвичай оформлюють доповідну або службову записку керівника підрозділу та акт про відсутність працівника на роботі, який підписують кілька осіб. У табелі обліку робочого часу ставлять «НЗ» (неявка з нез’ясованих причин), а після підтвердження прогулу змінюють на «ПР». Таке оформлення створює доказову базу для подальшого дисциплінарного стягнення. від 06.11.1992 № 9, п. 4 ст. 40 Кодексу законів про працю України

2. Витребування письмових пояснень. До застосування стягнення роботодавець зобов’язаний зажадати від працівника письмові пояснення щодо причин відсутності. Якщо працівник не з’являється або відмовляється надати пояснення, це фіксують актом, а за відсутності зв’язку надсилають лист з вимогою пояснити причини відсутності. Виконання цього обов’язку критично важливе, інакше суд може визнати звільнення незаконним через порушення процедури. ст. 149 КЗпП

3. Оцінка поважності причин. Звільнення законне лише тоді, коли у працівника не було поважних причин відсутності. Поважними вважають обставини, що не залежать від волі працівника та реально унеможливлюють явку на роботу, наприклад хвороба, участь у рятувальних діях, надзвичайні події. Оцінку спочатку дає роботодавець, але остаточну – суд. Якщо є сумніви щодо поважності, застосування звільнення як стягнення підвищує ризик оскарження. Пункт 24 Постанови №9, п. 4 ч. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю

4. Дотримання строків дисциплінарного стягнення. Наказ про звільнення необхідно видати не пізніше одного місяця з дня виявлення прогулу, не рахуючи часу хвороби або відпустки працівника. Одночасно діє загальний шестимісячний строк – не можна накладати стягнення пізніше шести місяців з дня самого прогулу. Порушення цих строків є підставою для скасування дисциплінарного стягнення в суді. ст. 148 КЗпП

5. Погодження з профспілкою (якщо є). За загальним правилом звільнення за прогул члена профспілки потребує попередньої згоди виборного органу профспілки за місцем роботи. Водночас на період воєнного стану цю вимогу застосовують лише щодо працівників, обраних до профспілкових органів, тому у більшості випадків додаткове погодження тимчасово не потрібне. ст. 43 КЗпП, ч. 2 ст. 5 Закону №2136

6. Видання наказу про звільнення. Після збору всіх документів і дотримання процедури керівник видає наказ про звільнення із чітким посиланням на п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП та перелік документів‑підстав. Працівника потрібно ознайомити з наказом під підпис або зафіксувати неможливість ознайомлення актом. У день звільнення роботодавець має видати копію наказу про звільнення і провести остаточний розрахунок з працівником. п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП, ст. 47, ст. 116 КЗпП

7. Особливість воєнного стану. У період воєнного стану не можна звільняти за прогул працівника, робоче місце якого знаходиться на території активних бойових дій. Для інших працівників, які перебувають у безпечніших регіонах або за кордоном і без поважних причин не виходять на роботу, звільнення за прогул допускається за умови належного дотримання всієї процедури. Роз'яснення Держпраці (ПРАЦЯ)

Підсумок. Щоб звільнення за прогул було «правильним» і безпечним, потрібно: належно зафіксувати відсутність, обов’язково витребувати пояснення, переконатися у відсутності поважних причин, дотримати строки та, за потреби, погодити звільнення з профспілкою, після чого оформити наказ і розрахунок у день звільнення.