Включення активів до зведеної ПН: чи потрібно це робити

Якщо канцтовари, підписка Медок і комп’ютер реально не використовуються для послуг нерезиденту (операція з місцем постачання за межами України), то їх не включають до розрахунку зведеної ПН за п. 199.1 ПКУ; довести це можна внутрішніми документами, що підтверджують їх інше, виключно «внутрішньоукраїнське» використання.

Обґрунтування

Ст. 199 ПКУ вимагає розподілу ПДВ лише тоді, коли конкретні товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково – ні. Для таких об’єктів нараховують податкові зобов’язання і складають зведену ПН на частку ПДВ, що відповідає частці їх використання в неоподатковуваних операціях Ст. 199 ПКУ.

Операції з місцем постачання за межами України (за ст. 186 ПКУ) належать до тих, що можуть бути «неоподатковуваними» для цілей ст. 199, але тільки щодо тих ресурсів, які фактично на них працюють. Ст. 199 прив’язує розподіл до часткового використання саме конкретних придбань у неоподатковуваних операціях, а не до факту наявності в платника будь-яких таких операцій ст. 186 ПКУ.

Якщо послугу нерезиденту повністю надає ФОП‑субпідрядник, а у ТОВ немає власних витрат із ПДВ, безпосередньо пов’язаних з цією послугою, то канцтовари, підписка Медок і комп’ютер не мають відношення до цієї неоподатковуваної операції. У такому разі відсутнє часткове використання саме цих активів у неоподатковуваних операціях, тому їх не включають до розрахунку за ст. 199 ПКУ Ст. 199 ПКУ.

Щоб довести невикористання цих активів у послугах нерезиденту, доцільно забезпечити документальне розмежування їх призначення. Це можуть бути: наказ про облікову політику з описом, що комп’ютер, канцтовари і підписка Медок використовуються для внутрішнього адміністрування та оподатковуваних операцій в Україні; посадові інструкції та договори, з яких видно, що виконання послуг нерезиденту покладене виключно на ФОП; аналітичний облік (за центрами витрат, проектами), де відсутні витрати з ПДВ по цьому контракту.

Податкові зобов’язання за п. 199.1 ПКУ нараховують з моменту, коли у платника з’являються підстави для формування податкового кредиту по відповідних придбаннях, незалежно від фактичного включення в кредит. Податкова консультація підтверджує, що обов’язок за п. 199.1 не залежить від того, чи був вхідний ПДВ фактично віднесений до кредиту, важливо саме право на кредит і часткове використання в неоподатковуваних операціях Податкова консультація (ЗІР).

Отже, якщо подвійного використання зазначених активів немає і це підтверджено обліком та внутрішніми документами, то їх не включають до формули розподілу та до зведеної компенсуючої ПН за п. 199.1 ПКУ.

Ризики / нюанси

Ризик виникає, якщо контролюючий орган вважатиме, що певна частина загальногосподарських витрат (інтернет, ПЗ, комп’ютер) все ж опосередковано обслуговує послуги нерезиденту. Тоді він може вимагати включення їх частки до розрахунку за ст. 199 ПКУ та складання зведеної ПН Ст. 199 ПКУ.

Щоб мінімізувати ризики щодо подвійного використання інтернету, доцільні технічні й організаційні розмежування. Наприклад, окрема лінія/тариф або окремі акти на інтернет, прямо прив’язані лише до діяльності ФОП‑підрядника чи до інших проектів, та відсутність таких витрат у витратах ТОВ по контракту з нерезидентом.