Консультація щодо лікарняного співробітника-сумісника після звільнення

Лікарняний потрібно оплатити, відмовити в оплаті лише через те, що про нього дізналися після звільнення не можна; ЄСВ з такої виплати не нараховується, оскільки нарахування відбуватиметься вже після припинення трудових відносин.

Обґрунтування

Право на допомогу виникає, якщо тимчасова непрацездатність настала в період роботи. Страховий випадок настав 01–03.07.2026, коли працівник ще перебував у трудових відносинах, отже він є застрахованою особою і має право на допомогу по тимчасовій непрацездатності незалежно від подальшого звільнення. Такий висновок узгоджується з тим, що допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується застрахованим особам за період хвороби незалежно від звільнення. ч. 2 ст. 15 Закону про соцстрахування

Відмова в оплаті можлива лише за підставами, прямо передбаченими законом. Сам по собі факт, що про лікарняний стало відомо після звільнення, не є підставою для відмови. Відмова можлива, якщо є формальні підстави (порушення режиму, відсутність страхового стажу для окремих видів, статус «помилково сформований» тощо), але не через пропущений роботодавцем момент отримання інформації. Отже комісія/уповноважений із соцстраху повинні ухвалити рішення про призначення допомоги і оформити його протоколом або рішенням, як при звичайному лікарняному. ст. 22 Закону України від 23.09.1999 №1105-XIV

Протокол комісії (або рішення уповноваженого) у вашій ситуації доцільно оформити так. У преамбулі зазначити реквізити підприємства, дату засідання, склад комісії. У мотивувальній частині зафіксувати: дату надходження е-лікарняного, період непрацездатності 01–03.07.2026, статус «готовий до сплати», факт, що на дату хвороби працівник перебував у трудових відносинах за сумісництвом, та посилання на норму про право на допомогу незалежно від звільнення. У резолютивній частині записати: «Призначити допомогу по тимчасовій непрацездатності за е-лікарняним №… за період 01.07.2026–03.07.2026, оплату перших 5 днів за рахунок коштів роботодавця / допомогу за рахунок ПФУ (залежно від виду лікарняного).» Такий протокол відповідає вимозі, що рішення про страхові виплати приймає страхувальник або уповноважені ним особи. ст. 22 Закону України від 23.09.1999 №1105-XIV

Нарахування лікарняних після звільнення не порушує правил остаточного розрахунку. Закон прямо допускає, що допомога по тимчасовій непрацездатності може бути нарахована і виплачена після дати звільнення, оскільки вона прив’язана до страхового випадку, а не до дати розрахунку при звільненні. Це підтверджено і судовою практикою, і тим, що спеціальний закон про соцстрахування має пріоритет над загальною нормою про розрахунок у день звільнення. ч. 2 ст. 15 Закону про соцстрахування

ЄСВ на лікарняні, нараховані вже після звільнення, не нараховується. Підприємство є страхувальником щодо працівника лише в період дії трудового договору. Після припинення трудових відносин воно перестає бути страхувальником і платником внеску за цю особу, тому виплати, нараховані вже після звільнення, не формують базу нарахування ЄСВ. п. 10 ст. 1 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI,

Податки з таких лікарняних утримуються як з інших оподатковуваних доходів. Оскільки на момент нарахування особа вже не є працівником, сума допомоги включається до оподатковуваного доходу як інший дохід, з неї утримують ПДФО 18% та військовий збір 5% і відображають у додатку 4ДФ з ознакою доходу «127». Податковий кодекс

Підсумовуючи, лікарняний за 01–03.07.2026 як суміснику слід нарахувати і виплатити на підставі рішення комісії/уповноваженого, ЄСВ на цю суму не нараховують, але ПДФО та військовий збір утримують і відображають у звітності як дохід звільненої особи.