Військовий облік: чи можна уникнути штрафу за недотримання

Якщо на підприємстві з 2023 року був хоча б один військовозобов’язаний працівник (директор), обов’язок вести військовий облік існує з моменту утворення юрособи, і «заднім числом» перенести початок ведення обліку на 2024 рік не вийде, тож ризик штрафу формально зберігається незалежно від того, яку дату ви пропишете в документах.
Реальний розмір і сам факт накладення штрафу залежать від позиції конкретного ТЦК та можливості довести сплив строків притягнення до відповідальності за давні порушення, а не від того, з якої дати ви формально «оформите» облік.

Обґрунтування

Обов’язок вести військовий облік виникає з моменту, коли в юрособи з’являється перший призовник, військовозобов’язаний або резервіст. Пояснюється це тим, що усі юридичні особи, на яких працюють такі особи, зобов’язані організувати військовий облік відповідно до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 №1487. Саме з цієї дати наявність військовозобов’язаного директора означає, що військовий облік мав бути організований з моменту створення підприємства, а не з будь‑якої «зручної» дати згодом. від 30.12.2022 №1487

Факт невиконання цього обов’язку в 2023–2024 роках формально є порушенням, і спроба “заднім числом” визначити початок обліку з 2024 року не усуває порушення, а лише створює внутрішню легенду для документів. Під час перевірки ТЦК оцінює реальний стан обліку та кадрових фактів, а не лише дати у ваших наказах; якщо директор працює з 2023 року й є військовозобов’язаним, то невідповідність дат буде очевидною.

За неведення або неналежне ведення військового обліку на посадових осіб (директора та / або відповідального) може бути накладений штраф за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Така відповідальність прямо передбачена ст. 210-1 КУпАП як наслідок порушення, в тому числі виконання вимог Порядку №1487. Стаття 210-1. Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію

Розмір штрафу в особливий період (воєнний стан) складає від 34 000 грн до 59 500 грн, і закон не дає окремої, “полегшеної” санкції за несвоєчасне, на відміну від повної відсутності, подання повідомлень чи організації обліку. Тобто формально і “не вели взагалі”, і “почали вести із запізненням” – це одна стаття, і питання лише в розсудді ТЦК при визначенні конкретної суми в межах санкції. ст. 210-1 КУпАП

Водночас застосування штрафу обмежене строками давності за КУпАП, тому давні порушення можуть бути “закриті” саме через сплив строків, а не через штучну зміну дати початку обліку. Адміністративне стягнення за правопорушення, пов’язані з порушенням законодавства про оборону та мобілізацію в особливий період, може бути накладено протягом трьох місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше одного року з дня його вчинення. Це означає, що за порушення, які були «закінченими» більше ніж рік тому, притягнути вже не можуть, але за триваючі чи нещодавні – ризик зберігається. ст. 38 КУпАП

Спроба “офіційно” оголосити початок ведення військового обліку з 2024 року лише зменшує період, який видно з ваших власних документів, але не звільняє від можливості ТЦК перевірити фактичну дату початку діяльності підприємства та прийняття військовозобов’язаних. Якщо перевірка встановить, що військовозобов’язаний директор працює з дати реєстрації ТОВ, а облік оформлений лише з 2024 року, це підтверджуватиме порушення незалежно від формулювань у наказах.

Отже, мінімізувати ризики можна не шляхом “перенесення” дати початку обліку, а за рахунок: повного налагодження обліку зараз, коректного оформлення списків і наказів, подання повідомлень за поточний рік та, за потреби, опори на сплив строків притягнення по старих періодах у разі спору з ТЦК. При цьому остаточне рішення про накладення чи ненакладення штрафу, а також про його розмір, приймає керівник ТЦК у межах санкції, і відмовитись від штрафу він може лише з урахуванням конкретних обставин справи.

Підсумовуючи, формальне «стартувати з 2024 року» не дає юридичної економії штрафу; головний реальний захист – строки давності за ст. 38 КУпАП та те, як ви аргументуєте свою позицію у разі перевірки.