Облік кредиту: короткострокова та довгострокова частини у балансі

Виділяти поточну частину обов’язково, але визначати її через різницю між лімітами кредитної лінії — некоректно.

Зобов’язання у фінзвітності підлягають обов’язковому поділу на довгострокові і поточні відповідно до НП(С)БО 11 «Зобов’язання» та НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0392-99#Text. Частина довгострокового зобов’язання, яка підлягає погашенню протягом 12 місяців з дати балансу, повинна бути перекласифікована до поточних зобов’язань.

Перекласифікація здійснюється через рахунки бухгалтерського обліку відповідно до Інструкції №291 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0893-99:
Дт 501 — Кт 611

При цьому у бухгалтерському обліку враховується не ліміт кредитної лінії, а фактична заборгованість за отриманими траншами. Ліміт кредитної лінії не є зобов’язанням, а лише можливістю отримання коштів.

Розрахунок поточної частини здійснюється виключно на підставі умов договору і графіка погашення тіла кредиту. На дату балансу визначається сума, яку підприємство зобов’язане погасити протягом наступних 12 місяців. Саме ця сума визнається поточним зобов’язанням, а решта фактичної заборгованості — довгостроковим.

Підхід, коли короткострокова частина визначається як різниця між загальним лімітом (5 млн) і зменшеним лімітом (3,8 млн), є неправильним, оскільки:
— облік ведеться за фактично отриманими коштами, а не за лімітом;
— відновлювальна кредитна лінія допускає зміну ліміту, що не впливає на вже існуюче зобов’язання;
— така різниця не відображає реального графіка погашення боргу.

Отже, правильний підхід — аналіз фактичного залишку траншів і визначення частини боргу, яка підлягає погашенню протягом 12 місяців, незалежно від змін або перегляду кредитного ліміту банком.

Раді допомогти, звертайтесь ще!

🥳 Професійне свято варте особливих пропозицій! Знижки до -70% і подарунки для Вас! 👉https://7eminar.ua/subscribe2