Перевірка податкових декларацій: важливість галочки та уточнень

У вашій ситуації відсутність «галочки» за 2021–2022 роки я б оцінив як некритичну, але формально це слабке місце на перевірці, тож оптимально або подати уточнюючі декларації лише для підстраховки, або бути готовими обґрунтувати позицію без уточнення; перевіряти податок на прибуток у серпні 2026 року орієнтовно зможуть за періоди, декларації за які мали граничний строк подання починаючи приблизно з середини 2019 року.

Обґрунтування

1. Статус малодохідника дає право не застосовувати різниці і без щорічної відмітки. Норма про те, що платники з доходом до 40 млн грн можуть визначати об’єкт оподаткування без коригувань фінансового результату на різниці (окрім окремих обов’язкових коригувань), прив’язує право до критерію доходу і до одного рішення платника в межах «безперервної сукупності років». У нормі немає вимоги дублювати відмітку щороку, це вже технічна вимога форми та підходу податківців, а не пряма заборона ПКУ. Тому факт, що за 2023–2025 роки рішення відображене, підтверджує, що ви послідовно діяли як малодохідник, який не застосовує різниці.

2. Основний ризик – формальний аргумент ДПС, що у 2021–2022 роках рішення не було «задеклароване». На перевірці податківці можуть посилатися на те, що за відсутності відмітки формально ви мали б застосовувати всі різниці як «звичайний» платник, особливо зважаючи на те, що у 2022 році виник податковий збиток, який ви надалі переносите. У такому разі вони теоретично можуть спробувати донарахувати податок, розрахувавши об’єкт оподаткування з урахуванням різниць та скоротивши/анулювавши суму перенесених збитків. Однак ви зможете опонувати, посилаючись на саму норму про малодохідників і на те, що рішення було фактично прийняте, а відмітка – лише технічний реквізит.

3. Навіщо уточнюючі декларації. Подання уточнюючих декларацій за 2021 і 2022 роки, де ви: 1) збережете всі числові показники без змін; 2) проставите відмітку про незастосування різниць і зазначите наказ про прийняття такого рішення, фактично «закриє» цей аргумент ДПС. Формально це корекція лише реквізиту, а не суми податку, тож донарахувань немає, однак за загальним правилом подання уточнюючої продовжує строк, протягом якого ці роки можуть перевірятися, на нові 1095 днів від дати подання. Це і є головний мінус уточнення.

4. Якщо уточнюючі не подавати. Ви зберігаєте теперішню «глибину» потенційної перевірки за 2021–2022 роки, але залишаєте формальний аргумент ДПС щодо відсутності відмітки. Тоді ваша лінія захисту ґрунтуватиметься на тому, що: 1) критерій 40 млн виконано; 2) фактично різниці ніколи не застосовувались і додаток РІ не подавався; 3) у наступних роках (2023–2025) рішення було уже чітко відображене. З урахуванням самої логіки норми, це доволі захищена позиція, але не ідеальна.

5. Період, за який можуть перевіряти податок на прибуток у серпні 2026 року. Загальний строк давності становить 1095 днів від граничного строку подання декларації, але цей відлік «стояв» у період з 18.03.2020 до 01.08.2023, коли строки були зупинені, тож фактично маємо 1095 днів + 1231 день «паузи» = 2326 днів, тобто орієнтовно 6,4 року реального календарного часу, що дає можливість «дістатися» декларацій, граничні строки подання яких припадають на проміжок приблизно від середини 2019 року до сьогодні. Тому у серпні 2026 року 2021, 2022, 2023, 2024 і 2025 роки однозначно ще знаходяться в межах строку давності і можуть бути предметом перевірки і донарахувань за ст. 102 ПКУ з урахуванням зупинення строків.

Ризики / нюанси

1. Подання уточнюючих декларацій за 2021–2022 роки:

• плюс: прибирає формальний аргумент щодо відсутності відмітки, посилює позицію щодо правомірності перенесення збитку 2022 року;
• мінус: обнуляє строк давності по цих роках і продовжує можливість перевірки ще на 3 роки від дати уточнення.

2. Відмова від уточнення:

• плюс: не продовжує строк давності;
• мінус: при перевірці потрібно бути готовими аргументовано захищати право на незастосування різниць і перенесення збитку, посилаючись на зміст норми для малодохідників, а не на технічну «галочку».

Підсумовуючи, якщо для вас критично мінімізувати формальні претензії щодо збитку 2022 року, доцільно розглянути уточнюючі декларації за 2021–2022 роки із проставленням рішення; якщо пріоритет – не подовжувати строк перевірки, можна залишити все як є та готувати аргументи захисту на випадок перевірки.