Відсутність ТТН: самостійний виклик кур'єра для доставки товару

У вашій ситуації можна обґрунтовувати, що автомобільне перевезення організував покупець через стороннього перевізника, а реальність постачання підтверджується іншими первинними документами та умовами договору, а відсутність ТТН у постачальника не свідчить про нереальність операції. Ключове — мати чіткі умови про самовивіз або передачу товару перевізнику покупця у договорі та належно оформлені первинні документи на відвантаження.

Обґрунтування

ТТН є обов’язковою лише коли відбувається фактичне автомобільне перевезення вантажу. Якщо руху вантажу автомобільним транспортом немає (наприклад, зміна власника на тому самому складі), вимога оформлювати ТТН відсутня. Це випливає з того, що ТТН призначена для обліку вантажу під час його перевезення автомобільним транспортом, а не для підтвердження будь-якого продажу без транспортування. Це узгоджується з підходом, коли при продажу товару між орендарями одного складу без транспортування ТТН не складається, а факт постачання підтверджують іншими документами.

Функція ТТН – підтвердження транспортування, а не заміна первинних документів постачання. Товарно-транспортна накладна відображає переміщення вантажу автотранспортом і використовується для обліку вантажу в дорозі та розрахунків за перевезення. Вона не є основним документом, що підтверджує покупку, її вартість та витрати на придбання. Для цілей оподаткування облік ведеться на підставі первинних документів, що фіксують господарську операцію (накладні, акти, договори, платіжні документи). Це відповідає вимогам вести облік на підставі первинних документів, визначенню первинного документа та виключній ролі сертифікатів походження для підтвердження походження товару абз. 1 п. 44.1 Податкового кодексу України, ст. 1, від 16.07.1999 №996-XIV, ст. 43 Митного кодексу України.

Податкова часто розглядає наявність ТТН як одну з ознак реальності, але не єдину. На практиці при перевірках та зупиненні реєстрації податкових накладних інспектори звертають увагу на ТТН як на один із доказів. Однак відсутність ТТН не виключає можливість підтвердити реальність операції іншим комплексом документів. Це можуть бути договір із прописаними умовами постачання і місцем передачі, видаткова накладна, акти приймання-передачі, внутрішні складські документи, підтвердження оплати.

Якщо перевезення організовує покупець або його перевізник, ТТН може оформлюватися з іншим набором учасників. При самовивозі покупець може самостійно складати ТТН для цілей контролю на дорозі, виступаючи одночасно вантажовідправником, перевізником і вантажоотримувачем. У такій моделі постачальник може не мати у себе копії ТТН, а документи на постачання обмежуються видатковою накладною чи актом і договором, які підтверджують факт передачі товару на складі.

Для мінімізації ризиків важливо правильно оформити договір та первинку. У договорі доцільно прямо передбачити, що доставка здійснюється силами покупця або його перевізника з місця зберігання постачальника, а обов’язок оформлення ТТН покладається на сторону, що організовує перевезення. Також бажано мати акт приймання-передачі чи інший документ, який фіксує момент та місце передачі товару покупцеві або його перевізнику. Це дозволяє при перевірці пояснити, що відсутність ТТН у постачальника зумовлена розподілом обов’язків між сторонами, а сам факт постачання підтверджується повним пакетом первинних документів.

У підсумку, ваше головне обґрунтування: у моделі самостійного виклику кур’єра покупцем обов’язок мати ТТН виникає у перевізника під час перевезення, а у постачальника реальність операції підтверджують інші первинні документи та умови договору, що прямо передбачають такий порядок відвантаження.