Правильне формування собівартості при залученні ФОПів і штатних працівників

ТОВ платнк пдв , заг сист, щодо правильного формування собівартості рекламних послуг ТОВ. У місяці є кілька клієнтських замовлень, один штатний працівник із зарплатою та залучені ФОПи-субпідрядники. Частину замовлень ФОПи виконують повністю або суттєво, їх акти отримуємо за 1–2 дні до основного акта з клієнтом. Штатний працівник може лише приймати/перевіряти результат або частково брати участь у виконанні. Чи правильно у такому випадку розподіляти зарплату працівника пропорційно між усіма клієнтами за місяць, чи собівартість слід формувати за фактичним виконанням робіт: ФОП — прямо на конкретне замовлення, а зарплату — лише на ті замовлення, де працівник реально виконував роботи/брав участь?

АІ-Консультант

Відповідь сформована штучним інтелектом та може містити неточності. Для підтвердження інформації дочекайтесь відповіді експерта.

У вашій ситуації коректніше формувати собівартість за фактичним виконанням робіт, тобто витрати ФОП відносити прямо на конкретні замовлення, а зарплату штатного працівника — лише на ті замовлення, де він реально брав участь, а не розподіляти її автоматично між усіма клієнтами за місяць. Це відповідає принципу віднесення прямих витрат саме до тих договорів, з якими вони безпосередньо пов’язані.

Обґрунтування

За МСФЗ витрати на виконання договору визнають активом або витратами лише настільки, наскільки вони безпосередньо пов’язані з конкретним договором і очікується їх відшкодування від цього договору. До таких витрат прямо належать, зокрема, прямі трудові витрати працівників, які надають обіцяні послуги клієнту, та інші витрати, понесені тільки через укладення цього договору. МСФЗ 15 «Дохід від договорів з клієнтами»

Зарплата штатного працівника, який працює над кількома замовленнями, є прямими витратами лише щодо тих договорів, де він фактично виконував роботи. Якщо є облік часу чи інший спосіб ідентифікувати його участь, зарплату доцільно розподіляти між відповідними договорами пропорційно фактичній участі, а не між усіма клієнтськими замовленнями.

Витрати на ФОП-субпідрядників, які виконують конкретне замовлення, за своєю природою є прямими витратами цього договору. Їх слід відносити в собівартість саме відповідного клієнтського замовлення на підставі актів виконаних робіт, навіть якщо акти від ФОП надходять за 1–2 дні до основного акта з клієнтом.

Якщо частина зарплати працівника не може бути чітко віднесена до конкретного договору (наприклад, загальна організація чи адміністративні функції), така частина має характер загальновиробничих або адміністративних витрат. Її логічніше обліковувати як накладні витрати періоду, а не включати до собівартості окремих замовлень.

Підсумково, розподіл зарплати «по всіх клієнтах» без прив’язки до реальної участі спотворює собівартість окремих договорів, тоді як підхід «ФОП — прямо на замовлення, зарплата — лише там, де була участь» узгоджується з вимогами щодо прямих витрат і забезпечує більш коректне формування собівартості.

ВК

Вікторія, консультант

експерт

08.07.2026 | 20:03

Очікує відповідь

На мою думку послуги ФОП потрібно обліковувати на 23, а заробітну плату працівника на 91

Формування собівартості регулюється НП(С)БО 16 «Витрати». Прямими витратами вважають витрати, що можуть бути безпосередньо (на підставі первинних документів) віднесені до конкретного об’єкта витрат економічно доцільним (можливим) шляхом (п. 4 П(С)БО 16). Основний принцип полягає в тому, що витрати, які можна безпосередньо віднести до конкретного об’єкта витрат (замовлення), мають обліковуватися як прямі. Ті ж витрати, які неможливо прямо пов’язати з одним замовленням, підлягають розподілу. Оскільки ФОПи залучаються під конкретні клієнтські замовлення, їхні послуги є прямими витратами (п. 11 НП(С)БО 16 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0027-00#o35) Вартість послуг ФОП за актом відноситься безпосередньо на собівартість того замовлення, для якого вони залучалися (Дт 23 / Об’єкт Кт 631/685). Ці витрати накопичуються на рахунку 23 і списуються на собівартість реалізації (Дт 903) у момент визнання доходу від клієнта. Ви вірно робите, що закриваєте їх раніше чим акти з клієнтом.

Зарплата штатного працівника, як мене краще обліковувати на 91 як загальновиробничі витрати якщо працівник виконує загальні функції і неможливо точно виділити години під кожного клієнта, його зарплата належить до загальновиробничих витрат (п. 15 НП(С)БО 16). Це витрати на організацію та управління процесом виробництва продукції (виконання робіт або надання послуг), які не можна прямо віднести до конкретного об’єкта витрат. Зарплата накопичується на рахунку 91. Наприкінці місяця вона розподіляється між усіма замовленнями, що виконувалися в цьому місяці, згідно з обраною базою розподілу. У такому разі частина зарплати працівника потрапить у собівартість кожного замовлення, навіть того, де основну роботу зробив ФОП.Навіть якщо ФОП виконав роботу все сам, компанія (у особі вашого працівника) все одно несла витрати на те, щоб цю роботу прийняти, перевірити на відповідність ТЗ, скоординувати передачу клієнту тощо. Отже, це замовлення об'єктивно і ваш працівник виконував.

Раді допомогти, звертайтесь ще!

🥳 Професійне свято варте особливих пропозицій! Знижки до -70% і подарунки для Вас! 👉https://7eminar.ua/subscribe2