Правомірність нарахування дивідендів в фермерському господарстві та облік

Фермерське господарство – платник ЄП 4 групи може одночасно виплачувати голові зарплату як найманому працівнику та дивіденди як засновнику, за умови що дивіденди нараховуються з чистого прибутку за даними бухобліку і оформлені як розподіл прибутку між учасниками.

Обґрунтування

Поєднання статусів. Голова ФГ може бути одночасно найманим працівником (отримувати зарплату) і засновником, який має право на дохід від розподілу прибутку. Це різні за природою виплати. Зарплата – оплата праці. Дивіденди – дохід від участі у капіталі. Тому правомірно нараховувати і зарплату, і дивіденди одній і тій самій фізособі, якщо виконуються вимоги до обох виплат.

Що вважається дивідендами у ФГ. Щоб виплати члену ФГ вважалися дивідендами, у статуті потрібно прямо прописати право членів на отримання виплат у зв’язку з розподілом частини прибутку, визначеного за правилами бухобліку, та порядок розрахунку цих виплат пропорційно до частки (паю) у складеному капіталі. Тоді для цілей оподаткування такі виплати вважаються дивідендами і не прирівнюються до оплати праці. Якщо у статуті цього немає, податківці можуть розглядати виплати як винагороду за працю з оподаткуванням як зарплати.

Як розрахувати суму дивідендів. Базою для дивідендів є чистий прибуток за даними фінзвітності за конкретний рік. Для ТОВ прямо орієнтуються на позитивне значення рядка 2350 форми №2 «Звіт про фінансові результати» за кожний рік окремо. Аналогічний підхід використовують і для інших юросіб. Дивіденди можна оголошувати за будь-який минулий рік з прибутком. Сума оголошених дивідендів не може перевищувати суму чистого прибутку за відповідний рік. Якщо у вас грошей на рахунку менше, ніж чистий прибуток, доцільно розподіляти лише ту частину прибутку, яку реально зможете забезпечити грошовими коштами, щоб не опинитися в ситуації, коли податки сплачені, а дивіденди фактично не виплачені.

Оподаткування дивідендів ФГ на ЄП 4 групи. ФГ – платник ЄП 3 чи 4 групи, яке виплачує дивіденди фізособі, утримує ПДФО за ставкою 9% та військовий збір 5%. Це загальне правило для юросіб – неплатників податку на прибуток, які виплачують дивіденди фізособам, згідно з пп. 167.5.4 Податкового кодексу України щодо ставки 9% для таких суб’єктів пп. 167.5.4 Податкового кодексу України. ЄСВ на дивіденди не нараховується відповідно до переліку виплат, на які ЄСВ не нараховується, затвердженого постановою КМУ від 22.12.2010 №1170, де прямо зазначено доходи за акціями та інші доходи від участі у власності підприємства від 22.12.2010 №1170.

Момент оподаткування і ставка ВЗ. Дивіденди остаточно оподатковуються в момент їх нарахування. Для ПДФО береться ставка, що діє на дату нарахування. Для військового збору діє спеціальна воєнна ставка 5% на весь період з 01.12.2024 до кінця року, в якому буде скасовано воєнний стан, згідно з п. 1.4 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ п. 1.4 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ. Сам факт подальшої виплати дивідендів не змінює ставку податків.

Строки виплати дивідендів. Для ТОВ діє правило Закону про ТОВ: після прийняття рішення про виплату дивідендів їх потрібно виплатити протягом 6 місяців, якщо інший строк не встановлено статутом або рішенням загальних зборів. Для ФГ спеціальної норми з таким же формулюванням немає, тому орієнтуватися потрібно на положення статуту ФГ. Практично доцільно одразу в рішенні про розподіл прибутку встановити конкретний строк виплати дивідендів. Якщо дивіденди не виплачуються в зазначений строк, обов’язок зі сплати ПДФО і ВЗ все одно виникає не пізніше 30 числа місяця, наступного за місяцем нарахування, якщо до цього виплати не було.

Готівка чи безготівка. Дивіденди можна виплачувати:

Оформлення та бухоблік. Для коректного оформлення і обліку потрібні такі кроки.

Алгоритм дій

1. Перевірити статут ФГ.
   Переконайтеся, що у статуті передбачено:

   • порядок формування і розподілу прибутку;
   • право члена ФГ (засновника) на отримання доходу від розподілу прибутку пропорційно частці (паю) у складеному капіталі.
     Якщо цього немає, краще внести зміни до статуту, щоб уникнути ризику перекваліфікації дивідендів у оплату праці.

2. Визначити чистий прибуток.
   Складіть і затвердіть фінансову звітність за рік, за який плануєте дивіденди.
   Визначте суму чистого прибутку за даними бухобліку за кожен рік окремо.
   Вирішіть, яку частину цього прибутку будете спрямовувати на дивіденди, з урахуванням реально наявних коштів.

3. Прийняти рішення про виплату дивідендів.
   Оформіть рішення засновника (якщо засновник один) про:

   • затвердження фінансової звітності;
   • суму прибутку, що спрямовується на дивіденди;
   • суму дивідендів засновнику;
   • форму виплати (готівка чи безготівка);
   • строк виплати.
     На підставі рішення голова видає наказ про нарахування і виплату дивідендів та бухгалтер готує відомість нарахування.

4. Нарахувати дивіденди та податки в обліку.
   Типова логіка (рахунки за аналогією з іншими юрособами):

   • нарахування дивідендів: дебет 443 «Прибуток, використаний у звітному періоді» – кредит 671 «Розрахунки за нарахованими дивідендами»;
   • утримання ПДФО 9%: дебет 671 – кредит 641;
   • утримання ВЗ 5%: дебет 671 – кредит 642.
     Чиста сума до виплати = нараховані дивіденди − ПДФО − ВЗ.

5. Сплатити податки.
   Якщо дивіденди виплачуються:

   • у день виплати – ПДФО та ВЗ сплачуються до бюджету в цей же день;
   • якщо дивіденди лише нараховані, але не виплачені, ПДФО та ВЗ сплачуєте не пізніше 30 числа місяця, наступного за місяцем нарахування.
     ПДФО сплачується на КБК 11010400, ВЗ – на КБК 11011000 за основним місцем обліку.

6. Виплатити дивіденди.

   • При готівковій виплаті: оформлюєте видатковий касовий ордер та відомість, проводка – дебет 671 кредит 301. При дотриманні ліміту 50 000 грн на день на одного отримувача.
   • При безготівковій: платіжне доручення з призначенням «дивіденди», проводка – дебет 671 кредит 311.

7. Відобразити в звітності.

   • У додатку 4ДФ Об’єднаної звітності показуєте дивіденди з ознакою доходу «109», з сумами нарахованого доходу