Організація тімбілдінгу в горах: питання податків та зарплати

Виїзний захід у горах потрібно оформлювати виключно як відрядження, і ключова умова для відсутності оподаткування — це відсутність персоніфікації витрат у документах.

Щоб не виникало оподатковуваного доходу у працівників, захід оформлюється як службове відрядження (виїзний тренінг/семінар) на підставі наказу керівника із зазначенням виробничої мети. Витрати мають бути підтверджені первинними документами та пов’язані з господарською діяльністю підприємства (Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/996-14#Text, ст. 9).

Ключовим є правильне оформлення договору з організатором: він укладається від імені юридичної особи, а в акті наданих послуг зазначається загальна вартість організації заходу для групи (наприклад, «для 15 співробітників») без поіменного переліку та без розподілу вартості на кожного. Саме відсутність персоніфікації означає, що дохід не може бути визначений щодо конкретної фізичної особи, а отже, об’єкт оподаткування ПДФО та військовим збором не виникає (Податковий кодекс України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text, зокрема пп. 170.9.1).

Витрати на дорогу також оформлюються в межах відрядження. Якщо організовано загальний трансфер (автобус) за договором, у документах зазначається загальна сума без персоніфікації — оподаткування не виникає. Якщо придбаваються іменні квитки (наприклад, залізничні), їх вартість компенсується працівникам на підставі наказу про відрядження та підтвердних документів, і така компенсація не є додатковим благом. Витрати на доїзд до місця збору можуть компенсуватися без оподаткування, якщо це передбачено внутрішнім положенням про відрядження.

Табелювання здійснюється як відрядження. У робочі дні за графіком у табелі проставляється код «ВД». Якщо у вихідні дні фактично проводиться навчання чи інша робота, це повинно бути передбачено наказом, і такі дні табелюються як «ВД» з відображенням відпрацьованого часу з подальшою компенсацією відповідно до ст. 72 КЗпП України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08. Якщо ж у вихідні відбувається лише дорога або відпочинок без виконання роботи, ці дні не відображаються як робочі, але вважаються днями відрядження, за які виплачуються добові.

Оплата за дні відрядження здійснюється відповідно до ст. 121 КЗпП України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08: роботодавець зобов’язаний оплатити ці дні за більшою величиною — або за денним заробітком у місяці відрядження, або за середньоденним заробітком, розрахованим за останні 2 місяці. Додатково за всі календарні дні перебування у відрядженні (включаючи дорогу та вихідні) виплачуються добові у розмірах, визначених внутрішнім положенням підприємства.

Раді допомогти, звертайтесь ще!