Переведення працівника на роз'їзний характер: документи та компенсації

Так, працівнику може бути встановлено роз'їзний характер роботи.

Умову про роз'їзний характер роботи доцільно передбачити в трудовому договорі, наказі роботодавця або іншому локальному документі підприємства.

Якщо підприємство вирішило встановити роз’їзний (пересувний) характер робіт, йому слід керуватися нормами постанови КМУ від 31.03.99 р. № 490 «Про надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, та працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз’їзний (пересувний) характер» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/490-99-%D0%BF#Text .

Граничний розмір надбавки працівникам за день не може перевищувати граничні норми витрат, установлених Кабінетом Міністрів України для відряджень у межах України – 864,70 грн за день роботи. На відміну від звичайних добових, які не оподатковуються в межах 864,70 грн за добу по Україні в 2026 році, надбавка оподатковується. З неї утримується ПДФО та ВЗ. ЄСВ не нараховують (п.10 розд.І Переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується ЄСВ, затвердженому Постановою КМУ від 22.12.2010 № 1170 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1170-2010-%D0%BF#o14).

Якщо специфіка господарської діяльності передбачає постійні поїздки, є сенс зазначити це в посадових інструкціях і трудовому договорі із працівником. В такому разі можна встановити надбавку у відсотках до посадового окладу.

Розмір надбавки підприємство визначає самостійно.

Підприємство може компенсувати вартість продивання в готелях, але з опдаткуванням ПДФО та ВЗ. Оскількі такі витрати вже не вважаються пов'язаним з відрядженнями, компенмація витрат є додатковим благом відпповідно до пп."г" п.164.2.17 ПКУ.

Раді допомогти, звертайтесь ще!