Списання заборгованості з нерезидентами: податкові наслідки та питання

Ні, списання дебіторської заборгованості нерезидента, коли нерезидент заборгував кошти за продану продукцію, не підпадає під податок на репатріацію.

За пп. 141.4.2 Податкового кодексу України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text резидент повинен утримувати податок у розмірі 15% під час здійснення на користь нерезидента виплати доходу з джерелом його походження з України, якщо інше не передбачено міжнародним договором. У цій ситуації виплата нерезиденту не здійснюється: навпаки, списується борг, який нерезидент мав сплатити підприємству. Тому об’єкт для утримання податку на доходи нерезидентів не виникає.

Податок на репатріацію застосовується до доходів, визначених у пп. 141.4.1 ПКУ, зокрема дивідендів, роялті, процентів та інших перелічених доходів. Списана дебіторська заборгованість за відвантажену продукцію не є окремим видом доходу з цього переліку. Навіть якщо розглядати її як «інші доходи» за пп. «н» пп. 141.4.1 ПКУ, податок утримується саме під час виплати доходу нерезиденту, а при списанні заборгованості такої виплати немає.

Водночас для податку на прибуток, якщо підприємство є високодохідним або добровільно застосовує різниці, фінансовий результат збільшується на суму списаної заборгованості понад створений резерв сумнівних боргів відповідно до пп. 139.2.1 ПКУ. Зменшення фінансового результату можливе лише за умови, що така заборгованість відповідає ознакам безнадійної заборгованості за пп. 14.1.11 ПКУ. Сплив строку позовної давності є однією з таких ознак.

Списання заборгованості в бухгалтерському обліку не припиняє автоматично валютний нагляд. Якщо граничні строки розрахунків, зокрема 180 або 365 днів, порушені, податкова може нарахувати пеню 0,3% за кожен день прострочення згідно з ч. 5 ст. 13 Закону «Про валюту і валютні операції». Списання заборгованості у зв’язку із закінченням строку позовної давності підтверджує неотримання валютної виручки, що може бути підставою для нарахування пені за весь період прострочення до дати списання, але не більше суми боргу.

Щодо ПДВ, якщо при експорті товарів була застосована ставка 0%, списання безнадійної дебіторської заборгованості не потребує коригування цієї ставки або нарахування ПДВ 20%, оскільки факт експорту підтверджено митною декларацією.

Перед списанням потрібно переконатися у правильності визначення строку позовної давності. Перебіг строків позовної давності був призупинений на період карантину та воєнного стану і відновлений лише з 4 вересня 2025 року, тому для багатьох старих боргів строк позовної давності фактично ще не минув.

Раді допомогти, звертайтесь ще!