Умови агентського договору та мінімізація ризиків трудових відносин

Для мінімізації ризиків агентський договір потрібно будувати навколо конкретного результату — залучення клієнтів та укладення договорів, а не навколо процесу роботи чи виконання функцій працівника.

Агентські відносини регулюються нормами Цивільного кодексу України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3863, зокрема положеннями про представництво, надання послуг, доручення та змішані договори. При оформленні таких відносин доцільно використовувати конструкцію договору комерційного представництва відповідно до ст. 243 ЦКУ або змішаного договору.

У договорі бажано чітко передбачити:
предмет договору — пошук клієнтів, проведення переговорів, супровід укладення договорів, передача інформації про потенційних покупців, організація комунікації між сторонами;
конкретний результат, за який виплачується винагорода;
територію діяльності агента;
наявність або відсутність права підпису договорів від імені ТОВ;
форму підтвердження повноважень — довіреність або окреме письмове погодження;
порядок подання звітів;
порядок погодження витрат агента;
строк дії договору;
умови припинення договору.

Для зменшення ризиків перекваліфікації у трудові відносини важливо, щоб договір не містив ознак трудових відносин відповідно до КЗпП https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08.

У договорі не варто використовувати формулювання:
«посада менеджера»;
«прийняття на роботу»;
«заробітна плата»;
«оклад»;
«робоче місце»;
«графік роботи»;
«щоденне підпорядкування керівнику»;
«відпустка»;
«лікарняні»;
«правила внутрішнього трудового розпорядку».

Натомість слід використовувати:
«агентська винагорода»;
«послуги»;
«звіт агента»;
«результат наданих послуг»;
«самостійна організація діяльності».

У договорі бажано прямо зазначити, що:
агент самостійно організовує свою діяльність;
не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку ТОВ;
не має встановленого графіка роботи;
використовує власні засоби зв’язку, комп’ютерну техніку та транспорт;
самостійно визначає способи виконання завдання;
не включається до штатного розпису підприємства.

Оплату краще прив’язувати до результату:
відсоток від укладених договорів;
відсоток від оплачених поставок;
фіксована винагорода за залученого клієнта;
комбінована модель.

Небажано встановлювати фіксовану щомісячну оплату незалежно від результату, оскільки це створює додаткові ризики визнання відносин трудовими.

Документообіг має бути максимально деталізованим. Основними документами бажано зробити:
договір;
довіреність — якщо агент представляє інтереси ТОВ;
звіт агента;
акт наданих послуг;
документи, що підтверджують результат роботи.

У звіті агента бажано зазначати:
перелік потенційних клієнтів;
дати та зміст переговорів;
інформацію про укладені договори;
суми контрактів;
етап виконання поставок.

В акті бажано деталізувати результат:
«Надано послуги з пошуку клієнтів та супроводу укладення договору №… від … на суму …».

Формулювання на кшталт «послуги за травень» без конкретизації результату краще не використовувати.

Оплату винагороди бажано здійснювати виключно у безготівковій формі. Якщо агент є ФОП, оплату слід проводити на його підприємницький рахунок.

Якщо агент — ФОП, ТОВ не виконує функції податкового агента. Якщо агент — фізична особа за цивільно-правовим договором, ТОВ повинно утримати:
ПДФО — 18%;
військовий збір — 5%;
а також нарахувати ЄСВ 22%.

Якщо агент є платником ПДВ, на суму винагороди нараховується ПДВ 20% відповідно до Податкового кодексу України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text.

Також бажано перевірити, щоб у ФОП-агента були відкриті відповідні КВЕД, наприклад:
46.19 «Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту»;
70.22 «Консультування з питань комерційної діяльності й керування».

У шаблонах договорів не варто залишати посилання на норми Господарського кодексу України, оскільки після втрати ним чинності такі посилання є некоректними.

Раді допомогти, звертайтесь ще!