Повернення додаткового капіталу: нюанси для нерезидентів у євро

Так, операція можлива.

Закон України «Про режим іноземного інвестування» від 19.03.1996 №93/96-ВР https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/93/96-%D0%B2%D1%80#Text визначає, що

інвестиції можуть здійснюватися, зокрема, у вигляді:

– іноземної валюти, що визнається конвертованою Національним банком України,

– валюти України – відповідно до законодавства України,

– будь-якого рухомого і нерухомого майна та пов'язаних з ним майнових прав.

Після змін до ст. 12 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2275-19#Text, внесених Законом №4564-IX, товариство може формувати додатковий капітал окремо від статутного без зміни часток учасників, а правовий режим таких внесків, права та обов’язки учасників щодо них визначаються статутом та/або корпоративним договором.

Тому якщо в рішенні учасника, статуті або корпоративному договорі прямо передбачено, що внесок до додаткового капіталу є поворотним та підлягає поверненню на визначених умовах, така умова може бути встановлена. Можна також передбачити строк повернення або умови, за яких таке повернення здійснюється

У разі припинення інвестиційної діяльності іноземний інвестор має право на повернення не пізніше шести місяців з дня припинення цієї діяльності своїх інвестицій у натуральній формі або у валюті інвестування в сумі фактичного внеску (з урахуванням можливого зменшення статутного капіталу) без сплати мита, а також доходів з цих інвестицій у грошовій чи товарній формі за реальною ринковою вартістю на момент припинення інвестиційної діяльності (стаття 11 Закону №93/96).

Виходячи з зазначеного, повернення іноземному інвестору інвестиції у розмірі, що відповідає внеску в іноземній валюті, перерахованому у національну валюту України за поточним курсом на момент фактичного повернення відповідає вимогам законодавства.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №21 «Вплив змін валютних курсів», затверджений наказом Міністерства фінансів України від 10.08.2000 №193 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 17.08.2000 за №515/4736, визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про операції в іноземних валютах та відображення показників статей фінансової звітності господарських одиниць за межами України в грошовій одиниці України (далі – П(С)БО №21).

Відповідно до пункту 4 П(С)БО №21 монетарні статті – це статті балансу про грошові кошти, а також про такі активи й зобов'язання, які будуть отримані або сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквівалентів.

Згідно пункту 8 П(С)БО №21 визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті проводиться на дату балансу, а також на дату здійснення господарської операції в її межах або за всією статтею (відповідно до облікової політики). Для визначення курсових різниць на дату балансу застосовується валютний курс на кінець дня дати балансу. При визначенні курсових різниць на дату здійснення господарської операції застосовується валютний курс на початок дня дати здійснення операції.

Отже, з моменту визначення заборгованості емітента перед нерезидентом-інвестором у фіксованій сумі в іноземній валюті на дату виникнення такої заборгованості (дату узгодження наміру нерезидента повернути інвестицію підприємство прераховує курсові різниці на кожну дату баланса.

Крім того, погашення заборгованості емітента перед іноземним інвестором при поверненні внеску в додатковий капітал призведе до виникнення курсових різниць на дату такого погашення за правилами, визначеними для монетарних статей балансу (за різницею в курсах гривні до євро на дату венсення капіталу та на дату повернення внеску).

Прибуток (збиток) від продажу, випуску або анулювання інструментів власного капіталу емітент відображає збільшенням (зменшенням) додаткового вкладеного капіталу. Сума перевищення збитку від продажу, випуску або анулювання випущених інструментів власного капіталу над величиною додаткового вкладеного капіталу відображається зменшенням нерозподіленого прибутку (збільшенням непокритого збитку) (пункт 28 П(С)БО №13)

Тобто, курсові різниці, які виникають внаслідок погашення зобов'язань емітента при поверненні капіталу, не можуть бути визнані доходом або витратами.

Тому, позитивна курсова різниця від перерахунку заборгованості на дату погашення заборгованості та на дату баланса відображається збільшенням додаткового вкладеного капіталу, а від'ємна - відображається зменшенням додатковог капіталу, а при йго ндостатньості - нерозподіленого прибутку (збільшенням непокритого збитку) (пункт 28 П(С)БО №13).

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, визначення курсових різниць від перерахунку заборгованості емітента перед іноземним інвестором на дату баланса та дату повернення вгеску в додатковий капіталі (та відображення таких курсових різниць у складі додаткового капіталу) не вплине на об’єкт оподаткування податком на прибуток, так як не формує витрат чи доходів підприємства.

Раді допомогти, звертайтесь ще!