Облікова політика для IT-компанії: визначення собівартості послуг

В IT-сфері найзручніше використовувати позамовний метод обліку витрат. Кожне окреме замовлення (проєкт) на розробку сайту або договір на технічну підтримку. У наказі слід чітко розділити витрати на прямі та загальновиробничі. До прямих витрат можна віднести зарплата розробників, дизайнерів, тестувальників, які безпосередньо працюють над конкретним проєктом. Прямі матеріальні витрати це може бути вартість придбаних компонентів (платні плагіни, теми, шрифти, API-ключі), якщо вони купуються під конкретне замовлення. Інші прямі витрати це амортизація техніки (ноутбуків, серверів), що використовується виключно для розробки; оплата послуг субпідрядників (фрілансерів) за конкретним проєктом.

До загальновиробничих витрат це витрати, які неможливо прямо віднести до одного проєкту (наприклад, зарплата техліда, який курує кілька проєктів одночасно, оренда офісу розробників, ліцензії на загальне ПЗ), послуги фіксованого звʼязку (київстар, лайф), інтернет, послуги з оренди сервера де зберігається вся інформація.

На платформі є конструктор облікової політики https://7eminar.ua/constructor/oblikova-polityka Конструктор допоможе за декілька хвилин отримати свій унікальний документ. Для підготовки власної облікової необхідно: вписати персональну інформацію підприємства у відкриті поля або обрати принципи, методи та процедури, які використовує підприємство для ведення бухгалтерського обліку;
обрати наповнення облікової політики (секції / підсекції). Якщо окремий пункт облікової політики Вам не потрібен, зніміть галочку у верхньому лівому кутку окремої секції /підсекції;
зафіксувати підхід до обліку активів / зобов’язання, якщо нацстандарти дають альтернативу вибору або є невизначеними.

Також є приклад: Наказ про облікову політику в ІТ-сфері

Раді допомогти, звертайтесь ще!