Облік випуску облігацій та витрати на реєстрацію цінних паперів

Зобов’язання за облігаціями відображаються у лютому 2026 року на дату їх фактичного розміщення, а державне мито, сплачене у 2025 році, не включається до витрат 2025 року, а обліковується як витрати майбутніх періодів або як транзакційні витрати з подальшим коригуванням вартості зобов’язання.

Прийняття рішення засновниками у 2025 році саме по собі не створює активу чи зобов’язання, оскільки відповідно до ст. 1 та ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/996-14#Text у бухгалтерському обліку відображаються лише факти господарських операцій, які призводять до змін у складі активів або зобов’язань. До моменту фактичного розміщення облігацій зобов’язання перед інвесторами не виникає.

Відповідно до п. 29 НП(С)БО 13 «Фінансові інструменти» фінансові зобов’язання первісно оцінюються за справедливою вартістю отриманих активів (коштів). Отже, у лютому 2026 року на дату зарахування коштів від розміщення облігацій відображається виникнення зобов’язання.

Якщо строк обігу облігацій перевищує 12 місяців, застосовується рахунок 52 «Довгострокові зобов’язання за облігаціями» (субрахунок 521). Якщо строк до 12 місяців — рахунок 60 або відповідний субрахунок короткострокових зобов’язань згідно з Інструкцією про застосування Плану рахунків, затвердженою наказом Мінфіну від 30.11.1999 № 291 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0893-99.

Проведення у лютому 2026 року:

Отримано кошти від розміщення довгострокових облігацій
Дт 311 – Кт 521

Щодо державного мита, сплаченого у 2025 році за реєстрацію випуску цінних паперів. Відповідно до п. 7 НП(С)БО 16 «Витрати» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0027-00#Text витрати визнаються у періоді, в якому вони призводять до зменшення активів або збільшення зобов’язань, що зумовлює зменшення власного капіталу. Оскільки мито безпосередньо пов’язане з майбутнім залученням фінансування через облігації, економічний зміст цієї операції стосується періоду їх розміщення та обігу, а не 2025 року.

Згідно з Інструкцією № 291 рахунок 39 «Витрати майбутніх періодів» застосовується для узагальнення інформації про витрати, здійснені у звітному періоді, але такі, що належать до наступних звітних періодів.

Тому у 2025 році державне мито доцільно відобразити як витрати майбутніх періодів.

Проведення у 2025 році:

Сплачено державне мито
Дт 642 – Кт 311

Віднесено мито до витрат майбутніх періодів
Дт 39 – Кт 642

У 2026 році після фактичного розміщення облігацій можливі два варіанти залежно від облікової політики.

Варіант 1 — списання на фінансові витрати одноразово:

Списано державне мито
Дт 952 – Кт 39

Варіант 2 — якщо підприємство застосовує оцінку фінансового зобов’язання за амортизованою собівартістю відповідно до НП(С)БО 13, транзакційні витрати зменшують первісну вартість зобов’язання:

Зменшено балансову вартість зобов’язання на суму транзакційних витрат
Дт 521 – Кт 39

У подальшому така сума амортизується протягом строку обігу облігацій через фінансові витрати із застосуванням ефективної ставки відсотка відповідно до НП(С)БО 13.

Отже, у 2025 році витрати не визнаються у складі витрат періоду, а відображаються як витрати майбутніх періодів з подальшим включенням до фінансових витрат або до первісної оцінки зобов’язання у 2026 році.

Раді допомогти, звертайтесь ще!