Запитання щодо зменшення бази оподаткування ЄСВ за збитки

Дякуємо за уважне прочитання консультації від 11.01.2026 р. та за уточнювальне запитання. Ви абсолютно слушно звернули увагу на момент, який дійсно викликає дискусію в професійному середовищі: на якій підставі база для нарахування ЄСВ , в даному конкретному прикладі, за листопад може зменшуватися на суму збитку жовтня. Пояснимо це детально.

Законодавство прямо не містить алгоритму дій у разі наявності збиткових місяців. Саме тому відповідь ґрунтується на системному тлумаченні норм Закону № 2464 та Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску…» № 2464-VI
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17

базою нарахування ЄСВ для фізичних осіб – підприємців на загальній системі є:

«…сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб…».

Тобто база ЄСВ не є самостійною величиною — вона дорівнює доходу, який є об’єктом оподаткування ПДФО.

Згідно з п. 177.2 ПКУ
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4294

«177.2. Об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом… і документально підтвердженими витратами…».

Для ФОП на загальній системі звітним періодом є календарний рік. Отже, чистий дохід визначається як річний фінансовий результат.

Разом із тим Інструкція 859
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1298-15#n1693

передбачає, що у графі 3 додатка ЄСВ 1 відображається:

«…фактична сума чистого доходу за відповідний місяць за себе, яка повинна відповідати сумам чистого доходу, згідно з пунктом 177.2 статті 177…».

У разі відсутності доходу проставляються нулі. Форма не передбачає від’ємних значень.

Саме в цьому і полягає складність.

Якщо відобразити збитковий місяць як «0» і при цьому не врахувати його вплив на загальний річний результат, підсумок графи 3 додатка ЄСВ буде більшим за чистий дохід, визначений за п. 177.2 ПКУ. У такому разі для ПДФО та для ЄСВ фактично формується різна база, що суперечить п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464.

Ключове значення має саме формулювання «фактична сума чистого доходу».

ЗІР ДПС України (питання 38048)
https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=38048

містить таке роз’яснення:

«В розрізі кожного календарного місяця відображаються:
для фізичних осіб – підприємців… – фактична сума чистого доходу за відповідний місяць за себе яка повинна відповідати сумам чистого доходу, згідно з п. 177.2 ст. 177…
У разі відсутності у платника чистого доходу (прибутку)… проставляються нулі».

Тобто сама податкова служба пов’язує «фактичну суму» із визначенням доходу за п. 177.2 ПКУ.

Додатково звертаємо увагу на використання поняття «остаточний розрахунок».

Консультація:
https://ck.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/628115.html

зазначає:

«…суми єдиного внеску… враховуються такими платниками при остаточному розрахунку за календарний рік згідно з даними зазначеними у Декларації…».

Аналогічно ЗІР (питання 41212):
https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=41212

«…суми єдиного внеску… враховуються такими платниками при остаточному розрахунку єдиного внеску за календарний рік, який обчислюється згідно з даними, зазначеними у Декларації…».

Отже, остаточний розрахунок здійснюється на підставі річних показників декларації. Саме річний чистий дохід є остаточно визначеною величиною бази.

З урахуванням цього підхід, коли збиток одного місяця враховується при визначенні фактичного доходу наступного прибуткового місяця, спрямований не на зміну фінансового результату, а на приведення помісячного відображення у відповідність до річного чистого доходу.

Водночас слід враховувати, що Закон № 2464 встановлює спеціальні правила щодо мінімальної та максимальної величини бази нарахування ЄСВ (ч. 5 ст. 8 Закону № 2464). Сума внеску за місяць не може бути меншою за мінімальний страховий внесок і нараховується в межах максимальної величини бази (20 розмірів мінімальної заробітної плати).

Ці обмеження не змінюють принципу визначення чистого доходу, але впливають на розрахункову базу в окремих місяцях. Тому помісячний розподіл доходу повинен відповідати фактичним обліковим даним платника і не може використовуватися виключно як інструмент штучного зменшення суми єдиного внеску. (наприклад , звести всі доходи з рік в один місяць, щоб обмежити базу максимальною - це буде ознозначно неправомірно)

Законодавство прямо не регламентує механізм такого розподілу, однак виходить із презумпції добросовісності платника та відповідності показників його первинному обліку.

Слід також зазначити, що чинне законодавство не містить детального алгоритму врахування збиткових місяців, і навряд чи варто очікувати, що такий механізм буде спеціально врегульований «по поличках». ЄСВ є чутливим для держави інструментом наповнення системи соціального страхування, тому норми сформульовані загально.

В умовах такої законодавчої конструкції платник має діяти таким чином, щоб:

– база ЄСВ відповідала доходу, який підлягає оподаткуванню ПДФО;
– показники додатка ЄСВ узгоджувалися з додатком Ф2 та декларацією;
– не відбулося штучного завищення або заниження розрахункової бази.

Таким чином, зменшення бази листопада на суму збитку жовтня в конкертному кейсі є наслідком необхідності забезпечити відповідність показників додатка ЄСВ річному чистому доходу згідно з п. 177.2 ПКУ та п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464, а не довільним рішенням.

Раді допомогти, звертайтесь ще!