Оцінка ринкової вартості ПЗ для військових потреб: ризики та можливості

Ринкова вартість ПЗ може бути підтверджена незалежною оцінкою, однак для податкових цілей цього недостатньо як абсолютного захисту — існують ризики щодо ПДВ та податку на прибуток.

Оскільки ПЗ створене власними силами і обліковується як нематеріальний актив, його первісна вартість формується відповідно до п. 11 НП(С)БО 8 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом Мінфіну від 18.10.1999 № 242, зокрема з витрат на оплату праці розробників та інших витрат, безпосередньо пов’язаних зі створенням активу. Амортизація здійснюється протягом строку корисного використання прямолінійним методом (п. 27 НП(С)БО 8).

Переоцінка НМА допускається, якщо існує активний ринок щодо такого активу (п. 19 НП(С)БО 8). Для унікального програмного забезпечення активний ринок, як правило, відсутній, тому застосування моделі переоцінки може бути проблемним. Незалежна оцінка, проведена відповідно до ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 № 2658-III, є належним документальним підтвердженням визначеної вартості, але сама по собі не створює активного ринку в розумінні НП(С)БО 8.

Якщо ПЗ не реалізується окремо, а входить до складу військового виробу, то об’єктом постачання є саме готовий виріб. База оподаткування ПДВ визначається виходячи з договірної вартості такого виробу (п. 188.1 Податкового кодексу України). Для самостійно виготовлених товарів база не може бути нижчою за звичайні ціни (п. 188.1 ПКУ). При цьому звичайна ціна визначається за правилами пп. 14.1.71 ПКУ як ціна, визначена сторонами договору, якщо не доведено зворотне. Обов’язок доведення невідповідності ціни рівню ринкових покладається на контролюючий орган (п. 13.3 ПКУ).

Отже, якщо підприємство реалізує військовий виріб за ринковою (контрактною) ціною, а ПЗ є лише його складовою, то саме ціна виробу в цілому є базою оподаткування, а не окрема оцінена вартість ПЗ. Незалежна оцінка може використовуватись як економічне обґрунтування калькуляції, але не означає обов’язку донарахування ПДВ до рівня 10 млн грн.

Щодо податку на прибуток: якщо підприємство застосовує податкові різниці, фінансовий результат коригується на різниці з амортизації відповідно до п. 138.1–138.3 ПКУ. Вартість НМА для цілей податкової амортизації визначається без урахування бухгалтерської дооцінки (пп. 138.3.1 ПКУ). Тому у разі відображення дооцінки у бухобліку виникатимуть різниці між бухгалтерською та податковою амортизацією.

Додатковий ризик можливий у разі здійснення контрольованих операцій з пов’язаними особами або нерезидентами — тоді застосовуються правила ст. 39 ПКУ і необхідне підтвердження відповідності принципу «витягнутої руки».

Таким чином, незалежна експертна оцінка є достатнім доказом для внутрішнього економічного обґрунтування та може бути доказом ринковості, однак податкові ризики пов’язані не з самим фактом оцінки, а з правильністю формування бази ПДВ та застосуванням амортизаційних різниць у податку на прибуток.

Раді допомогти, звертайтесь ще!