Податкові наслідки безоплатного договору зберігання рекламного обладнання

Безоплатне отримання від постачальника рекламно-виставкового обладнання та зразків товару для демонстрації в торговельному залі на підставі договору зберігання не створює податкових наслідків з податку на прибуток за умови, що право власності на майно не переходить до підприємства. З ПДВ наслідки є - адже ви надаєте фактично безоплатні маркетингові послуги. Про це далі.

З точки зору податку на прибуток, безоплатне надходження майна без переходу права власності не створює доходу в бухгалтерському обліку, відповідно не впливає на фінансовий результат до оподаткування. У підприємства немає підстав для визнання доходу за НП(С)БО 15 «Дохід», а амортизація не нараховується, оскільки майно не оприбутковується на баланс. Коригування фінансового результату на податкові різниці за ст. 138–140 ПКУ не застосовуються.

В обліку отримане майно відображається на позабалансових рахунках: для демонстраційних зразків — рахунок 02 «Активи на відповідальному зберіганні», для обладнання — рахунок 01 «Орендовані необоротні активи»

Передача обладнання у безоплатне користування (позичка) не є об'єктом оподаткування ПДВ - . не є постачанням товарів у розумінні пп. 14.1.191 Податкового кодексу України. Однак надання вами послуг із «демонстрації» (маркетингу) на безоплатній основі може розцінюватися як об'єкт оподаткування ПДВ для вашого підприємства, де базою оподаткування буде звичайна (ринкова) ціна такої послуги.

У вашому договорі поєднано два елементи:

1. Постачальник надає вам право користуватися обладнанням (це позичка, наслідків у вашго підприєства немає).
2. Ви надаєте Постачальнику послугу з розміщення його обладнання та взірців у своєму залі з метою просування його бренду. Це за своєю суттю є маркетинговою послугою

ПДВ на безоплатні послуги: Безоплатне надання послуг (у вашому випадку — демонстрація товару постачальника) є об'єктом оподаткування ПДВ [Податковий кодекс України, пп. 14.1.185].

Оскільки послуга безоплатна, фактична ціна постачання дорівнює 0.
Однак база оподаткування ПДВ не може бути нижчою за звичайну ціну на такі послуги (Податковий кодекс України, п. 188.1).
Вам доведеться скласти дві податкові накладні: одну «нульову» (на постачальника) і другу — на суму перевищення звичайної ціни над фактичною (із типом причини «15»). Оскільки ви надаєте послугу безоплатно, для нарахування ПДВ вам потрібно самостійно встановити базу оподаткування (звичайну ціну). Обов’язок доведення того, що ціна не є ринковою, покладається виключно на податкову службу. Доки вони не нададуть доказів існування іншої ціни на ідентичні послуги, ваша ціна вважається законною.

Щоб уникнути претензій, рекомендуємо оформити внутрішній документ — Бухгалтерську довідку-розрахунок або Наказ про встановлення звичайної ціни. У ньому зазначте:

Чому послуга є унікальною (специфіка обладнання, конкретне місце розташування).
Які чинники вплинули на ціну (низький попит на такі послуги, зацікавленість самого підприємства в демонстрації для збільшення власних продажів).
Розрахунок вартості (на основі витрат або аналогів).

Щоб уникнути ризиків, варто розрахувати цю "ринкову " вартість таких послуг та встановити на мінімальному рівні, Оскільки ви квартальний платник податку на прибуток, встановіть мінімально обґрунтовану вартість (наприклад, 500 чи 1000 грн на місяць). Нарахуйте на цю суму ПДВ (склавши ПН на «перевищення»). Це мінімізує ризик того, що податкова під час перевірки нарахує ПДВ виходячи з набагато вищих «ринкових» цін на рекламу, які вони знайдуть в інтернеті.

Раді допомогти, звертайтесь ще!