Списання боргу нерезиденту: вплив на ПДВ та податок на прибуток

На нашу думку, кредиторську заборгованість (в т.ч. перед нерезидентом) рекомендуємо списувати не по бажанню, а коли для цього є певні підстави:

1. Сплив строк позовної давності

тут треба подивитися умови договору з нерезидентом - як там визначені правила застосування позовної давності:

1) право якої країни сторони договору використовують в договорі при виникненні спорів;

Закон про міжнародне приватне право № 2709 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15#n140) визначає наступне:

"Стаття 35. Позовна давність

1. Позовна давність визначається правом, яке застосовується для визначення прав та обов’язків учасників відповідних відносин.

2. Вимоги, на які позовна давність не поширюється, визначаються правом України, якщо хоча б один із учасників відповідних відносин є громадянином України або юридичною особою України."

2) чи поширюється на договір дія Конвенції про позовну давність (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_002#Text). Конвенція поширюється (ст. 3), по якій строк позовної давності становить 4 роки і не залежить від норм українського законодавства:

- тільки на контракти, сторони яких перебувають у країнах, що її ратифікували (перелік таких країн установлений МЗС у листі від 16.12.2002 р. № 72/36-612/6-2968, від 17.12.2007 р. N 72/19-612/1-3811); Конвенція на сайті ООН з переліком країн - https://treaties.un.org/Pages/ViewDetails.aspx?src=TREATY&mtdsg_no=X-7&chapter=10&clang=_en)

- тільки на договори міжнародної купівлі-продажу товарів і не поширюється на відносини, пов’язані з виконанням робіт і наданням послуг.

- Конвенція не застосовується (ст. 3, 4), у разі, коли сторони договору в ясній формі виключили застосування її положень (тобто чітко вказали на це у ЗЕД-контракті);

- до продажу: фондових паперів, акцій, забезпечувальних паперів, оборотних документів і грошей; судів водного і повітряного транспорту; електроенергії.

Отже, якщо застосовується право України, то строк позовної давності визначається з урахуванням його зупинення на час карантину та воєнного стану (п. 12 та п. 19 р. ХХІ ЦКУ, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n6094). Але з 04.09.2025 цей строк вже відновлений завдяки Закону № 4434 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4434-20#n5)

Якщо застосовується міжнародна Конвенція - строк позовної давності - мінімум 4 роки (якщо сторони не встановили в договорі більший термін), і цей строк не зупиняється на карантин та воєнний стан в Україні

Якщо застосовується право іншої країні (сторони договору), то застосовується строк позовної давності за законом даної країни

2. Кредитор ліквідований як юрособа:

це підтверджують дані державних (судових, податкових) реєстрів відповідної країни, де зареєстрований Ваш нерезидент

3. Кредитор простив Вам борг і Ви маєте повідомлення про це, або підписану угоду про прощення боргу.

Списана Кт-заборгованість включається до доходів в бухобліку (Дт 68, 63 Кт 71) і надалі в додатку РІ не коригується

Дострокове списання несе податкові ризики:

Якщо заборгованість мала бути списана пізніше (наприклад, в 2027 р., а не в 2025), то саме за цей період (2027 рік) ДПС може під час перевірки зафіксувати заниження об`єкту оподаткування та податку на прибуток та нарахувати штраф за заниження податку звітного періоду (від 10 % до 50%)

ПДВ

Списання Кт-заборгованості перед нерезидентом та поставений але неоплачений товар ніяк не впливає на ПДВ-облік.

ЗІР (101.13, https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=30140 ):

"Чи здійснюється коригування податкового кредиту в податковій декларації з ПДВ, який сформовано при імпорті товарів, розрахунки з постачальником-нерезидентом за які не проведено, при списанні кредиторської заборгованості, за якою минув термін позовної давності?
Відповідь:
...Випадки, коли податковий кредит підлягає коригуванню, визначені п. 192.1 ст. 192 ПКУ.
Враховуючи те, що при списанні кредиторської заборгованості, яка виникла при імпорті товарів, розрахунки з постачальником-нерезидентом за які не проведено, не змінюється сума компенсації вартості товарів та не відбувається повернення сум ПДВ, сплачених при ввезенні товарів, то підстав для коригування податкового кредиту, сформованого на підставі отриманої митної декларації, не виникає."

Додатково рекомендуємо отримати ІПК

Раді допомогти, звертайтесь ще!