Повернення коштів при розірванні договору оренди автомобіля
Так, орендодавець-фізична особа зобов’язаний повернути юридичній особі надмірно сплачену суму орендної плати після розірвання договору, якщо інше не встановлено умовами договору.
Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України (Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV), фізична особа, яка зберігає у себе кошти без достатньої правової підстави (в даному випадку — після припинення орендних зобов’язань), зобов’язана їх повернути. Якщо в договорі прямо не зазначено, що при достроковому розірванні аванс не повертається або вважається штрафною санкцією, то надмірно сплачені кошти повертаються юридичній особі — орендарю.
Обліково така переплата для юридичної особи визнається дебіторською заборгованістю. На дату розірвання договору проводиться відображення боргу орендодавця: Дт 371 – Кт 685. Після фактичного повернення коштів — Дт 311 – Кт 371. У разі, якщо орендар раніше відобразив витрати на оренду в періодах, коли фактичного користування об’єктом уже не було, такі витрати слід сторнувати.
Єдиний соціальний внесок (ЄСВ) не нараховується на суму орендної плати, сплаченої фізичній особі за договором найму (оренди) майна, оскільки така операція не є оплатою праці чи наданням послуг (ст. 4 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI). Якщо ЄСВ був помилково сплачений, така переплата підлягає поверненню або зарахуванню в рахунок майбутніх платежів згідно з п. 43.1 Податкового кодексу України.
Щодо ПДФО і військового збору: якщо такі податки були сплачені на дату попередньої виплати, то після повернення коштів потрібно відобразити виправлення в формі 4ДФ у вигляді від’ємного значення в графі «Сума доходу» та відповідних податках у періоді повернення. Повертати податки з бюджету не обов'язково: вони зараз будут рахуватися переплатой, яку можна буде використати при виплаті доходу іншим особам.
У ситуації зміни власника автомобіля юридична особа не може автоматично зарахувати переплату за оренду попередньому власнику в рахунок нового договору з іншим контрагентом. Для цього потрібно укласти тристоронню угоду між юридичною особою, попереднім власником і новим власником, у якій буде передбачено переведення зобов’язання з повернення коштів від старого до нового власника, відповідно до ст. 520 та 521 Цивільного кодексу України. Така угода створює правову підставу для зміни сторони у зобов’язанні.
Проведення: Розірвання договору та визнання дебіторської заборгованості — Дт 371 – Кт 685
Повернення коштів на рахунок — Дт 311 – Кт 371
Відображення зменшення доходу в формі 4ДФ — дохід «-»
Переведення боргу на нового власника (на підставі тристоронньої угоди) — Дт 371 (новий власник) – Кт 371 (старий власник)
Раді допомогти, звертайтесь ще!
Коректне оформлення фіскального чека при інтернет-торгівлі одягом
Вплив попередньої діяльності ФОП на реєстрацію платником ПДВ
30 квітня 2026р. зареєстрували ФОП з іншими КВЕДами також на єдиний податок 2 група. Але по умовах…
Які вимоги щодо працевлаштування осіб з інвалідністю у березні
З 12.03.2026 було прийнято ще 7 працівників, один із них — особа з інвалідністю (основне місце роботи).
За березень цьому працівнику нарахована зарплата менше мінімальної. З квітня зарплата вже нараховується у розмірі…
Обов'язок сканування трудових книжок для різних категорій працівників
Оформлення прийняття лікаря-стоматолога на неповний робочий день
Чи можна:
* прийняти працівника на 0,5 ставки;
* у графіку роботи відображати стандартний…
Уточнення назв посад відповідно до класифікатора професій підприємства
Чи потрібно відображати штраф за ЄСВ у фінансовій звітності
Необхідні проводки для нарахування та виплати декретних виплат
Які проводки потрібно сформувати в програми по нарахування та виплаті декретних…
Чи можливо застосувати ПСП під час простою працівника
Правильність зазначення призначення платежу для ФОП 2 групи
Коли подавати об'єднаний звіт: до чи після квартальної звітності
Імпорт металу з Польщі: нюанси НДС та податкових документів
Виплата декретних: можливість відмови та розрахунок сум декрету
Чи порушує юрособа правила, використовуючи термінали на касах
Відповідальність за неподання нульових Ведомостей у ТЦК 2024-2025
34 000,00 грн. могут оштрафовать за 2024 и 2025 годы…

