Обов'язки при заправці газом: ліцензія, звітність, екологічний податок

Перевезення балону так само виамагає подання заявки. Це з'ємний балон, тому для нього такі ж вимоги як і для іншої тари.

Для заправки знімного газового балона об'ємом 15 літрів, встановленого на вилковому навантажувачі, необхідно подавати заявку на переміщення пального. Це обумовлено тим, що відповідно до підпункту 230.1.5 Податкового кодексу України, при переміщенні пального в тарі об'ємом понад 5 літрів необхідно внести транспортний засіб до Переліку транспортних засобів, що переміщують пальне, та подавати заявку на кожне переміщення. Незалежно від виду пального — бензин або скраплений газ — обов’язки однакові, оскільки обидва види є підакцизними. Невиконання цієї вимоги загрожує можливістю тимчасового вилучення транспортного засобу та/ або пального з подальшою конфіскацією за рішенням суду (п. 228.3 ПКУ).

Подавати заявку слід до того, як переміщення почалося. Робиться це в електронному вигляді через програму звітності або ЕК і не представляє складнощів.

Ліцензія на зберігання пального не потрібна, якщо газ або бензин зберігається винятково в балоні чи баку навантажувача, тобто є частиною паливної системи.

Водночас, якщо на території підприємства будуть зберігатися додаткові заправлені балони або пальне в окремих ємностях, про запас, така діяльність вважається зберіганням пального. Зберігання пального для власних потреб не потребує ліцензії в одному випадку: якщо пальне не передається іншим особам та зберігається у ємностях (споживчій тарі) місткістю не більше 60л. Кількість таких ємностей може бути будь-якою, якщо всі вони до 60 л - отримувати ліцензію на потрібно (Закон 3817, ст.28)

Екологічний податок за використання пального рухомим складом окремо не сплачується, оскільки він включений у вартість пального при купівлі на АЗС. Податок за викиди від пересувних джерел забруднення охоплюється акцизним податком на пальне (п. 241.1 Податкового кодексу України), тому окрема реєстрація платником екологічного податку і подання звітності не вимагається.

Інша справа зберігання пального, навіть в невеликих ємностях. Нещодавно податківці розмістили консультацію, в якій стверджується, що будь яке зберігання пального вже створює об'єкт оподаткування, оскільки пальне випаровується. З нею можна ознайомитися тут https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=41548 , наводимо початок консультації:

Чи є платником екологічного податку СГ, який зберігає пальне (бензин, дизель, газ) у ємностях (власних або орендованих) у своїх приміщеннях або територіях?

ВідповідьКоротка: Так, суб’єкт господарювання, який зберігає пальне (бензин, дизель, газ) у ємностях (власних або орендованих) у своїх приміщеннях або територіях є платником екологічного податку і має отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Отже, хоч податок від мізерної кількості пального що випаровується, буде копійчаний, але у разі неподання звітності за 120.1 пПКУ загрожує штраф 340 грн, що більший в десятки разів самого податку. Чи подавати лекларацію екологічного податку за зберігання невеликої кількості пального, чи ризикувати і не робити цього, та згодом відстоювати свою позицію перед податковим органом, що каністра або балон не відповідають визначенню стаціонарного джерела забруднення - підприємство має прийняти це рішення самостійно. Позиція податкового органу зрозуміла, але досить спірна з точки зору відповідності чинному законодавству.

Необхідно вести внутрішній облік для підтвердження факту господарського використання пального. Оскільки типові форми подорожніх листів скасовано, підприємство самостійно затверджує внутрішній первинний документ, наприклад, "Звіт про роботу навантажувача", "Маршрутний лист навантажувача" тощо. Такий документ повинен відповідати вимогам частини 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та містити дату роботи, кількість мотогодин, залишки пального на початок і кінець зміни, заправлений обсяг, нормативні та фактичні витрати пального.

Раді допомогти, звертайтесь ще!