1.Згідно із ст. 208 ЦКУ правочини між юридичною та фізичною особами (зокрема, і з ФОП) слід укладати у письмовій формі. Але цей обов’язок не поширюється на випадки, якщо правочин відповідає ознаками усного правочину, встановленого ч. 1 ст. 206 ЦКУ.
Відтак, враховуючи вищенаведене можемо стверджувати, що оскільки до договору поставки ЦКУ не встановлена спеціальна форма* (письмова, усна, нотаріальна), то сторони вправі укладати так і у тій формі, в який вони домовились це зробити. При цьому, система оподаткування та статусу госпсубєкта значення не мають.

Втім, певною особливістю договорів поставки, яка й привела до необхідності виділення такого виду договорів окремо, від договорів купівлі-продажу, — це циклічність (періодичність) постачання товарів, робіт, послуг. Відповідно, якщо договір поставки укладається, скажімо, на рік часу з циклічністю постачання товарів (робіт, послуг) щомісяця, то така поставка має бути зафіксована письмово. Якщо поставка одноразова — усна форма договору не виключається (відповідає умовам ч. 1 ст. 206 ЦКУ).

2.Так, можна, але з нюансами.
Для обміну документами через сервіси електронного документообігу зазвичай достатньо:
КЕП (кваліфікований електронний підпис) обох сторін;
акцепту запиту на обмін документами у системі.
Більшість сервісів (Вчасно, M.E.Doc, Paperless) працюють на підставі:
оферти про електронний документообіг (опублікована на сайті сервісу);
публічного приєднання сторін до правил сервісу.
Окремий договір між контрагентами на електронний документообіг НЕ є обов’язковим, якщо:
обидві сторони прийняли умови використання системи;
прийняли запити на обмін документами;
підписують документи КЕП.

Раді допомогти, звертайтесь ще!