Облік пального для ФОП: наслідки, податки та збори при зберіганні

ФОП є суб’єктом господарювання і, навіть діючи як фізична особа, має право використовувати власне майно у підприємницькій діяльності. Саме тому, якщо генератор розміщений у приміщенні чи на території, що використовується для господарських цілей, до нього застосовуються всі вимоги, як до інших суб’єктів господарювання. Якщо ФОП зберігає пальне виключно в ємностях об’ємом до 60 літрів включно, незалежно від загального обсягу, діяльність не підпадає під ліцензування ані в мирний час, ані під час воєнного стану — відповідно до статті 28 Закону України № 3817‑IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального». Якщо ж пальне зберігається в ємностях понад 60 літрів, але в загальному обсязі не більше 2000 літрів і виключно для живлення генератора — під час воєнного стану ліцензія також не потрібна (п. 24 розділу XIII цього ж закону). У будь-якому разі, навіть без ліцензії, при зберіганні пального виникає обов’язок подавати декларацію та сплачувати екологічний податок, розрахований за нормами випаровування.

Згідно з ч. 1 ст. 28 Закону № 3817‑IX, “зберігання пального здійснюється суб’єктами господарювання за наявності ліцензії на право зберігання пального або на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки”. https://poltava.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/911185.html
У тому ж законі п. 49 ч. 1 ст. 1 визначено, що “місце зберігання пального … виключно для потреб власного споживання … – це майно, на якому розташовані ємності (крім споживчої тари) кожна об’ємом до 60 літрів включно”.

Для періоду дії воєнного стану: згідно з п. 24 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Закону № 3817‑IX, суб’єкт господарювання має право зберігати пальне, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки, в обсязі до 2 000 літрів на кожному об’єкті без отримання дозвільних документів (ліцензії) на період воєнного стану.

Щодо екологічного податку: Питання зберігання пального у ємностях визнається такими операціями, які можуть створювати викиди забруднюючих речовин (через випаровування резервуарів) — у консультації Державна податкова служба України зазначено, що суб’єкт господарювання, який зберігає пальне у ємностях у своїх приміщеннях чи на території — є платником екологічного податку. https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?id=41548&;
Стаття 243 ПКУ визначає ставки екологічного податку за викиди; п. 249.3 ПКУ — формула розрахунку сум.

Отже, ФОП під час війни може зберігати до 2000 літрів пального без ліцензії, за умови що воно використовується лише для генератора.

Окремо варто зазначити, що хоча під час воєнного стану генератори виключено з переліку стаціонарних джерел забруднення – про що свідчить відповідна позиція Державної екологічної інспекції та галузеві роз’яснення, – саме зберігання пального податкова служба розглядає як джерело забруднення атмосфери. Аргумент – у процесі зберігання відбувається випаровування через дихальні клапани резервуарів.

Відповідно до підкатегорії 121.01 Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу ДПС, https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?id=41548&src=ques&utm та положень ст. 240 Податкового кодексу України, суб’єкт господарювання, який зберігає пальне (навіть для власних потреб), є платником екологічного податку. Обчислення суми екоподатку проводиться самостійно, на підставі орієнтовних норм втрат (випаровування), які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 № 686. Для бензину А95 ці норми становлять, зокрема, 0,00048 % маси пального за добу в осінньо-зимовий період. Наприклад, якщо зберігається 1000 літрів бензину, розмір екоподатку за квартал складе менш як 1 грн, але неподання декларації загрожує штрафом у 340 грн (ст. 120.1 ПКУ).