Прочитати про облік шин можливо у нашій статті: https://7eminar.ua/news/1170-oblik-sin-vid-pridbannya-do-spisannya

Як правильно вести облік шин на підприємстві (у тому числі для ТОВ на єдиному податку 5%)

Облік шин не залежить від того, яку систему оподаткування застосовує підприємство. Для платників єдиного податку 5% діють ті самі бухгалтерські правила, що і для інших суб’єктів господарювання. На податковий облік такого платника ці операції не впливають, адже єдиний податок сплачується з доходу, а не з прибутку.

Проте належне оформлення документів є обов’язковим, бо саме воно підтверджує, що транспортні засоби та пов’язані з ними витрати використовуються у господарській діяльності.

Шини, що придбані окремо, обліковуються на субрахунку 207 «Запасні частини» згідно з Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою наказом Мінфіну від 30.11.1999 № 291. Якщо шини надійшли разом із транспортним засобом, їх вартість входить до первісної вартості автомобіля (субрахунок 105 «Транспортні засоби») і амортизується разом із ним.

---

Які існують способи бухгалтерського обліку шин

Підприємство може обрати один із трьох способів ведення обліку шин і закріпити його у наказі про облікову політику.

Перший спосіб — консервативний.

Придбані шини обліковуються на субрахунку 207 до моменту повного зносу. Їх встановлення на автомобіль не призводить до списання з обліку — лише до аналітичного переміщення (наприклад, із підрахунку «на складі» у підрахунок «в експлуатації»). Витрати визнаються лише при остаточному списанні шини за даними картки обліку пробігу. Такий спосіб вважається найбільш обережним і безпечним.

Другий спосіб — оперативний.

Вартість шин списується на витрати одразу після встановлення на автомобіль, оскільки така заміна вважається технічним обслуговуванням, а не поліпшенням об’єкта (п. 15 НП(С)БО 7 «Основні засоби», п. 3.19 Положення про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів, затвердженого наказом Мінтрансу від 30.03.1998 № 102).

Подальший облік у цьому разі ведеться тільки в кількісному розрізі — за картками обліку пробігу.

Третій спосіб — комбінований.

Вартість шин списується у момент першого встановлення на витрати (Дт 23, 91, 92, 93, 949 – Кт 207), а після зняття придатні шини знову оприбутковуються за чистою вартістю реалізації (Дт 207 – Кт 719). Якщо такі шини потім повторно встановлюються — їхня вартість знову списується на витрати. Це дозволяє поєднати реальний кількісний облік і гнучкість у бухгалтерському відображенні.

Вибраний метод необхідно зафіксувати у наказі про облікову політику і послідовно застосовувати.

---

Як документально оформити облік шин і сезонну заміну

Кожна шина має мати власну Картку обліку пробігу (наробітку). Це обов’язкова вимога пункту 2 розділу XII Правил технічної експлуатації коліс та пневматичних шин колісних транспортних засобів, затверджених наказом Мінінфраструктури від 26.07.2013 № 549.

Форма картки встановлена Додатком 5 до Експлуатаційних норм середнього ресурсу пневматичних шин колісних транспортних засобів, затверджених наказом Мінтрансу від 20.05.2006 № 488.

Сама картка єдина для всіх транспортних засобів — немає різниці, чи йдеться про легковий автомобіль, вантажівку чи автобус. На кожну шину заповнюється окрема картка, у якій фіксуються всі операції, що стосуються цієї шини: дата встановлення, дата зняття, пробіг, залишкова висота протектора, технічний стан тощо.

Особливості документального та бухгалтерського відображення операції саме сезонної заміни залежать від обраного способу обліку. Але одне лишається незмінним для будь-якого варіанту — це наявність запису про цю подію в картці обліку пробігу. Будь-який факт установки чи зняття шин обов’язково відображається в картці.

В Експлуатаційних нормах https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0712-06#Text зазначено:

> 7.10. Значення залишкової висоти рисунка протектора пневматичної шини в картці обліку пробігу (наробітку) наводять у разі установки-зняття пневматичної шини з КТЗ, виконання сезонного обслуговування КТЗ, а також за потреби щомісяця.

Таким чином, незалежно від того, який саме тип транспортного засобу використовується — легковий автомобіль, мікробус чи вантажівка — картка ведеться за єдиною формою, і в неї обов’язково заносяться дані про сезонну заміну шин.

---

Наказ про сезонну заміну шин

Сезонну заміну оформлюють наказом керівника підприємства, у якому вказують дату проведення заміни, перелік автомобілів, відповідальних осіб і, за потреби, зазначають спосіб обліку.

Доцільно закріпити загальний порядок сезонної заміни шин у Положенні про автотранспорт підприємства, щоб кожного року наказ лише фіксував дату проведення заміни.

---

Як здійснюється списання шин

Підстави для списання шин визначені Нормами № 488 і Правилами № 549.

Шина підлягає списанню, якщо:

досягнуто граничну висоту рисунка протектора (1,6 мм для легкових авто, 1,0 мм для вантажівок, 2,0 мм для автобусів — пп. 31.4.5 Правил дорожнього руху, постанова КМУ № 1306);

вичерпано середній ресурс або призначений пробіг;

є дефекти, що унеможливлюють подальше використання.

Картка обліку пробігу виконує роль акта списання. Якщо списується комплект шин, до акта додаються всі відповідні картки.

---

Як утилізувати списані шини

Після списання шини визнаються відходами, що класифікуються за кодом 16 01 03 «Відпрацьовані шини» (Постанова КМУ від 20.10.2023 № 1102).

Передавати їх можна лише підприємствам, які мають дозвіл на поводження з відходами (ст. 17 Закону України від 20.06.2022 № 2320-ІХ «Про управління відходами»).

Якщо списані шини тимчасово зберігаються на території підприємства до моменту передачі, це створює обов’язок подати декларацію з екологічного податку за відповідний квартал (пп. 240.1.3, 246.4, 246.5 Податкового кодексу України).

Екоподаток нараховується за ставкою для відходів четвертого класу небезпеки — 5,50 грн за тонну з коефіцієнтами 3 і 3 для розміщення у межах міста.

Отже, незалежно від системи оподаткування, кожне підприємство повинно вести повний цикл обліку шин:

оприбуткувати їх на субрахунок 207, завести картки обліку пробігу, оформлювати сезонні заміни наказом, фіксувати установку й зняття у картках, визначати порядок у внутрішніх положеннях та правильно оформлювати списання і утилізацію.

Такі дії забезпечують як відповідність вимогам Норм № 488 і Правил № 549, так і доказову базу для контролюючих органів щодо використання транспортних засобів у господарській діяльності.