На нашу думку, з авторами маєте укласти Договір про надання видавничих прав, в межах якого Ви придбаваєте виключне право та ліцензію на виготовлення, видання, адаптацію та продаж україномовного видання Твору на території України.

Саме договір буде підтверджувати в Вашій ситуації, що отримувач роялті є фактичним власником доходу по роялті, якщо він є автором твору.

Сплачене авансом роялті в бухобліку “закриється” після визнання витрат.

Відображення платежів з виплати роялті в бухгалтерському обліку здійснюється відповідно до п. 7 НП(С)БО 16 “Витрати” https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0027-00#o25.

Такі платежі фіксуються за датою нарахування в конкретний звітний місяць. Якщо витрати не можна прямо пов’язати з доходом за певний період, то вони включаються до витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені. Ці витрати можуть бути включені до складу адміністративних витрат (Дт 92) або витрат на збут (Дт 93). В такому випадку витрати враховуються у звітному періоді, коли вони були здійснені (на дату нарахування).

Важливо пам’ятати, що порядок, строки і розміри виплачуваних роялті мають бути визначені в ліцензійному договорі.

У випадку, коли виплачувані роялті можна прямо пов’язати з конкретними об’єктами витрат, суми роялті включаються до собівартості продукції (робіт, послуг) (Дт 23, 91). Такі витрати визнаються одночасно з визнанням доходу від реалізації відповідної продукції.

Тобто, у бухобліку авансовий платіж роялті обліковується на субрахунку 631 до моменту визнання витрат:

Дт 631 Кт 311 – сплачено роялті автору;

Дт 23, 91-93 Кт 631 – визнано витрати з роялті.

Роялті резиденту

При оподаткуванні роялті:

• платежі за надання права на користування згідно з пп. 164.2.3 ПКУ включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізособи;


• базою оподаткування є сума роялті згідно з п. 164.1 ПКУ;


• оподатковуються за правилами, встановленими для оподаткування дивідендів, за ставкою, визначеною пп. 167.5.1 ПКУ, — ставка ПДФО 18%;


• зі суми, з якої сплачується ПДФО, згідно з п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ також слід сплатити військовий збір у розмірі 5%.

Cуб'єкт господарювання, який виплачує роялті фізособі, зобов'язаний у додатку 4ДФ відобразити таку виплату з ознакою доходу «103».

Якщо роялті фізособі нараховано, але не сплачено, відповідно до пп. 168.1.5 ПКУ строк на сплату податку до бюджету — 30 днів після закінчення місяця, коли таке нарахування було здійснене.

Єдиний внесок у цьому випадку не нараховують, адже відповідно до ст. 7 Закону про ЄСВ виплати у вигляді роялті не є базою для нарахування ЄСВ (Роз’яснення ДПС https://od.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/748014.html ).

Податок на репатріацію

Виплата роялті-платежів нерезиденту — юрособі пов’язана з утриманням податку з доходів нерезидента за ставкою 15 % — так званий податок на репатріацію (абзац «в» п.п. 141.4.1 ПКУ). Цей податок утримується із суми виплати «нерезидентного» доходу за будь-яку з послуг, перелічених у п.п. 141.4.1 ПКУ, причому не має значення — надається ця послуга на території України чи за її межами.

Перераховують податок до бюджету під час виплати доходу нерезиденту (п.п. 141.4.2 ПКУ). Суму доходу, з якого утримуємо і сплачуємо податок, визначаємо виходячи з офіційного курсу НБУ на дату його виплати.

Щоправда, якщо з країною нерезидента укладений міжнародний договір про уникнення подвійного оподаткування, то роялті можуть обкладатися за правилами міжнародного договору. Зазвичай, ставка може бути істотно нижча, а то виплата і зовсім може не підлягати оподаткуванню. Головне, щоб нерезидент підтвердив довідкою (чи її нотаріально засвідченою копією) свій «нерезидентський» статус — те, що він є резидентом країни, з якою укладений міжнародний договір (п. 103.4 ПКУ).

Раді допомогти, звертайтесь ще!