Валютний контроль: ризики переплати та можливість списання доходу

На нашу думку, отримана переплата не підпадає під валютний контроль.

Граничний строк розрахунків – це термін часу між оформленням митної декларації та здійсненням платежу, тобто між постачанням та остаточним розрахунком. Виходить, що за цей час, за який має відбутися закриття ЗЕД-контракту розрахунком за ним. Цей термін зараз складає 180 к. днів (спеціальна, «воєнна» норма п. 142 Постанови № 18). У Вашому випадку остаточний розрахунок відбувся.

Списання заборгованості

Податківці під час визначення строку давності у сфері ЗЕД посилаються на Конвенцію ООН. Водночас потрібно зауважити, що Конвенція ООН діє лише в тих випадках, коли сторони зовнішньоекономічного договору в момент його укладення перебувають у державах, що її підписали (ч. 1 ст. 3 Конвенції ООН). Із Переліком держав, що підписали Конвенцію ООН, можна ознайомитися в листі Міністерства закордонних справ України від 17.12.2007 р. № 72/19-612/1-3811 та на офіційному сайті ООН:

"У відповідь на Ваш лист N 03-01/07-94 від 27 листопада 2007 року щодо Конвенції про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів від 14 червня 1974 року повідомляємо, що за інформацією, яка міститься на офіційній веб-сторінці ООН (http://untreaty.un.org), на цей час учасниками згаданої Конвенції є такі держави:
Аргентинська Республіка, Республіка Білорусь, Боснія і Герцеговина, Федеративна Республіка Бразилія, Республіка Болгарія, Бурунді, Коста Ріка, Республіка Куба, Чеська Республіка, Домініканська Республіка, Арабська Республіка Єгипет, Республіка Гана, Гвінейська Республіка, Угорська Республіка, Республіка Ліберія, Мексиканські Сполучені Штати, Республіка Молдова, Монголія, Республіка Чорногорія, Республіка Нікарагуа, Королівство Норвегія, Республіка Парагвай, Республіка Польща, Румунія, Російська Федерація, Республіка Сербія, Республіка Словенія, Словацька Республіка, Республіка Уганда, Україна, Сполучені Штати Америки, Східна Республіка Уругвай, Республіка Замбія".

Конвенцію ООН застосовують незалежно від права, яке могло б підлягати застосуванню на підставі норм міжнародного приватного права (ч. 2 ст. 3 Конвенції ООН). Тобто в ситуації, коли обидві сторони зовнішньоекономічного договору перебувають у державах-підписантах, Конвенція ООН є обов'язковою до застосування сторонами. На це звертають увагу й суди (див., зокрема, пп. 5.7 постанови пленуму ВГСУ від 29.05.2013 р. № 10).

Винятком є випадок, коли сторони договору купівлі-продажу в ясній формі виключили її застосування (ч. 3 ст. 3 Конвенції ООН). Тобто в зовнішньоекономічному договорі сторони повинні чітко вказати, що вони домовилися не застосовувати Конвенцію ООН до такого договору.

Згідно зі ст. 8 Конвенції ООН строк позовної давності встановлюють у чотири роки. У загальному випадку перебіг строку позовної давності починається від дня, коли сталося порушення умов договору (ч. 1 ст. 9, ч. 1 ст. 10 Конвенції ООН).

У ситуації, коли Конвенцію ООН не застосовують і в зовнішньоекономічному договорі немає застереження щодо права, яке застосовують до договору, діятимуть такі правила:

– якщо діє міжнародний договір, укладений між державами сторін контракту, застосовуватимуть його норми (ч. 1 ст. 3 Закону № 2709);

– якщо міжнародного договору немає, застосовуватимуть особливі правила (ч. 3 ст. 32, ст. ст. 43 і 44 Закону № 2709), зокрема за договорами купівлі-продажу застосовуватимуть право держави продавця.

У підприємства при списання кредиторської заборгованості виникає дохід.

Принцип списання кредиторської заборгованості такий: як тільки виникне впевненість у непогашенні боргу, підприємство-боржник на підставі інвентаризації має визнати дохід у бухгалтерському обліку. Це роблять так: Дт 632 Кт 717. На дату списання заборгованості визначають курсові різниці.

Раді допомогти, звертайтесь ще!