Дисконтування заборгованості за договором поставки: нюанси та терміни

Прострочена дебіторська заборгованість не дисконтується, оскільки вона не є довгостроковою. Однак, враховуючи щорічну автоматичну пролонгацію договору та тривалий період непогашення, існує високий ризик, що під час перевірки податкові органи визнають таку заборгованість довгостроковою та вимагатимуть її дисконтування.

Згідно з абз. 2 п. 12 П(С)БО 10 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0725-99#o49 та п.9 П(С)БО 11 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0085-00#o41 визначено, що довгострокові заборгованості треба обов’язково дисконтувати. А ось поточні борги, згідно з нацстандартами, завжди необхідно відображати за сумою їхнього погашення (тобто за недисконтованою, номінальною вартістю)— п.11 П(С)БО 11. Якщо строк погащення більше 12 місяців від дати балансу, то підприємство має справу із довгостроковою заборгованістю. Коли він менше 12-місячного терміну, то борг вважають поточним (п. 4 П(С)БО 10, п. 4 П(С)БО 11).

Своєю чергою, якщо борг первісно за договором виник на строк коротший за рік, але в силу різних причин його не погашено підприємством протягом року, то він набуває статусу простроченого. Проте таке прострочення теоретично не робить борг довгостроковим (причому незалежно від строку прострочення), бо у будь-який момент кредитор має право вимагати повернення всієї суми такого боргу.

У вашому випадку перша поставка відбулася 23.09.2019 з терміном оплати три місяці, тобто до 23.12.2019. Оскільки оплати не було, ця заборгованість стала простроченою. Те саме стосується всіх наступних поставок, за якими минув тримісячний термін оплати. Після спливу трьох місяців заборгованість стала простроченою. Прострочені зобов'язання за визначенням не можуть бути довгостроковими, оскільки дата їх погашення вже настала в минулому. Отже, прострочена заборгованість не підлягає дисконтуванню.

Але так як договір щорічно продовжується. Якщо це одноразова пролонгація на строк, який не перевищує 12 місяців, то в такому разі можна спробувати довести як податківцям, так і суддям, що первинний борг в силу пролонгації не втрачає свого короткострокового статусу. Однак у разі пролонгації на строк більше року чи неодноразової пролонгації заборгованості, через що строк її погашення перестрибує за 12-місячний рубіж, є доволі суттєві ризики, що податківці, апелюючи до одного з базових принципів бухобліку принципу превалювання сутності над формою (ст. 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від . № 996-XIV https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/996-14#n81),прагнутимуть перекваліфікувати відповідний борг у довгостроковий та самостійно продисконтувати його.

З формальної точки зору, ви не зобов'язані дисконтувати цю заборгованість, оскільки вона є простроченою. Але з точки зору ризиків, існує висока ймовірність претензій з боку контролюючих органів. Автоматична пролонгація договору з 2020 року та відсутність оплат з 2019 року є вагомими аргументами на користь того, що сторони фактично мали на увазі довгострокові фінансові відносини. Якщо Ви вирішете все таки проводити дисконтування слід було б починати з того моменту, коли заборгованість була класифікована як довгострокова. У вашому випадку це могло б бути на дату балансу (наприклад, 31.12.2020), коли стало очевидно, що заборгованість, яка виникла у 2019-2020 роках, не буде погашена протягом наступних 12 місяців, а договірні відносини продовжуються. Кожну наступну поставку слід аналізувати окремо на кожну дату балансу.

Матеріали на платформі: https://7eminar.ua/news/2807-diskontuvannya-debitorskoyi-i-kreditorskoyi-zaborgovanostei-formula-stavka-period

https://7eminar.ua/news/2808-buxgalterskii-ta-podatkovii-oblik-diskontovanoyi-zaborgovanosti

Раді допомогти, звертайтесь ще!