Облік поворотної фінансової допомоги та наслідки неповернення коштів

Загалом не повернення поворотної фіндопомоги протягом 365 днів не спричиняє жодних податкових наслідків.

1. Відразу скажемо, що наразі в р. III ПКУ - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n2502 немає спецправил (в т.ч. податкових різниць) для операцій з поворотною фіндопомогою. Тому її слід обліковувати в податково-прибутковому обліку за правилами бухобліку. До речі, вказували на це й контролери у категорії 102.02 ЗІР - https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=34720.

Згідно з нацстандартами сума позики, яку позичальник відповідно до договору повинен повернути у визначений строк позикодавцю, є дебіторською заборгованістю (п. 4 НП(С)БО 10 - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0725-99#Text). При цьому ані витрат в сумі наданої позики, ані доходів при її поверненні позикодавець не повинен визнавати (п. 9 НП(С)БО 16 - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0027-00#Text, п. 6 НП(С)БО 15 - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0860-99#Text).
Тобто надання короткострокової позики (тобто тої, в якої строк погашення менше 12 місяців з дати балансу) позикодавець в бухобліку показує шляхом фіксації дебіторки (наприклад, запис може бути таким: Дт 377 Кт 311). Відповідно її погашення (нехай навіть не у строк, передбачений договором) в бухобліку проводять тільки як «закриття» раніше визнаної дебіторки (Дт 311 Кт 377).

Також зауважимо, що згідно з п. 9 НП(С)БО 11 довгострокові зобов'язання (тобто ті, у яких строк погашення більше 12 місяців з дати балансу) треба відображати в балансі за їх теперішньою (тобто дисконтованою) вартістю. При цьому вид заборгованості (тобто вона короткострокова чи довгострокова) слід визначати на момент її виникнення. Тобто зобов’язання вважають довгостроковим, якщо від початку договірний строк його погашення був більше 12 місяців. Наприклад, якщо за договором погасити дебіторську заборгованість треба було, приміром, через рік чи півтора. Якщо ж згідно з договором погасити заборгованість позичальник мав в коротші за рік строки, то вона має статус короткострокової. Відповідно дисконтувати її згідно з національними стандартами не потрібно. Той факт, що дебіторку не повернули протягом 1 року, надає їй статусу простроченої заборгованості (тобто такої, за якою минув договірний строк), але ніяк не довгострокової. Тому формально вона не підлягає дисконтуванню ані на етапі її виникнення, ані після спливу 365 днів з моменту її отримання. Погоджуються із такою позицією і суди (див., наприклад, постанову Шостого апеляційного адмінсуду від 19.04.2021 р. № 640/14503/19 - https://reyestr.court.gov.ua/Review/96538330).

Отже, Ви можете або лишити все як є. Тобто залишити таку позику прострочено. Відповідно це, як ми вже вказали, не спричинить ніяки ані бухгалтерських, ані податкових наслідків. А можете пролонгувати договір. Проте краще пролонгацію робити на строк до року, щоб не було підстав визнати означену позику довгостроковою із необхідністю її дисконтування. Одноразова пролонгація договору позики на строк до року не потребує дисконтування. А от, якщо буде вже друге, третя і тд пролонгації, то в такому разі є висока вірогідність того, що податківці будуть наполягати на дискотуванні такої позики.

2. Якщо до закінчення строку позовної давності Ви за самостійним рішенням анулюєте фізособі борг за поворотною фіндопомогою (у бухзаписах це можна показати так: Дт 944 Кт 377), то в такому разі в гру вступлять пп. 165.1.55 та пп. «д» пп. 164.2.17 ПКУ. Цей тандем гласить: коли сума прощеного боргу не перевищує (у розрахунку на рік) 25 % мінзарплати, встановленої на 1 січня звітного року (для 2025 року — це 2000 грн), то її не слід обкладати податком на доходи та військовим збором.

А от, коли списана заборгованість перевищує зазначену 25-відсоткову межу, то всю її суму (а не тільки суму перевищення) потрібно включити до оподатковуваного доходу працівника як додаткове благо.

Проте, щоб Вам самостійно не довелося сплачувати податок на доходи та військовий збір із прощеної суми боргу, треба (пп. «д» пп. 164.2.17 ПКУ:

1) повідомити фізособу – боржника про прощення (анулювання) його боргу одним із таких способів:

— направити йому рекомендований лист із повідомленням про вручення;

— укласти відповідний договір;

— вручити боржнику повідомлення про прощення (анулювання) боргу особисто під підпис.

2) відобразити основну суму прощеного боргу в додатку № 4 ДФ за підсумками звітного періоду, в якому такий борг було прощено, з ознакою доходу: «126» (якщо сума прощеного боргу перевищує неоподатковувану 25-відсоткову межу) або «189» (коли його сума не більша за неоподатковуваний поріг).

Якщо вказаного порядку дій буде дотримано, то в такому разі фізособа зобов’язана буде сама за підсумками року надати декларацію про майновий стан і доходи та самостійно сплатити з оподатковуваної суми податок на доходи та військовий збір. Якщо ж Ви належної процедури не виконаєте, то тоді саме на Вас ляже тягар податкового агента в повному обсязі (тобто Вам самостійно доведеться сплачувати податки із прощеної суми).

Раді допомогти, звертайтесь ще!