Плата за користування торговою маркою є роялті.

Роялті є одним із видів пасивних доходів, зазначених у пп. 14.1.268 ПКУ. Порядок визначення доходів для підприємців — платників ЄП встановлено ст. 292 ПКУ. Зокрема, у пп. 1 п. 292.1 ПКУ міститься застереження, що пасивні доходи (а отже, і суми роялті) не оподатковуються єдиним податком.
Тоді доходи слід оподатковувати за загальними правилами розділу IV ПКУ. А це означає, що при оподаткуванні роялті:

— платежі за надання права на користування згідно з пп. 164.2.3 ПКУ включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізособи;

— базою оподаткування є сума роялті згідно з п. 164.1 ПКУ;

— оподатковуються за правилами, встановленими для оподаткування дивідендів, за ставкою, визначеною пп. 167.5.1 ПКУ, — ставка ПДФО 18%;

— зі суми, з якої сплачується ПДФО, згідно з п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ також слід сплатити військовий збір у розмірі 5%.

За загальним правилом при виплаті доходів фізособі — платнику ЄП податковий агент податки, а саме ПДФО та військовий збір, не утримує. Але, враховуючи п. 292.1 ПКУ, роялті виплачуються саме фізособі, а не підприємцю, тож зі сум роялті податковий агент утримує ПДФО і військовий збір (див. https://lv.tax.gov.ua/baner/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-fizichnih-osib/print-63977.html)

Аналогічний порядок оподаткування й у разі продажу фізичною особою торговельної марки підприємству - наприклад, буде створено ТОВ і торгова марка продана йому. Адже торговельна марка зареєстрована на фізособу, а не на підприємця, тож це реалізація власного майна, яке належить на праві власності фізособі, тому не оподатковується єдиним податком. Ставка ПДФО — 18%, а також згідно з п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ зі суми такого доходу слід сплатити військовий збір за ставкою 5%. Сплачують військовий збір у терміни, передбачені для сплати ПДФО.

У разі, якщо ТОВ придбає торговельну марку у фізичної особи (з урахуванням оподаткування, як описано вище), поставить її на баланс як нематеріальний актив та укладатиме ліцензійні договори для отримання роялті, такі надходження будуть включатися до доходу ТОВ-єдинника. Підпункт 292.11 ПКУ не містить виключення роялті із доходів, що оподатковуються єдиним податком для юридичних осіб. Тут часто виникає плутанина: для ФОП-єдинників роялті не є доходом, але при цьому є доходом фізичних осіб. Для ТОВ на єдиному податку роялті визнається звичайним доходом, що підлягає оподаткуванню за загальними правилами.

Щоб ТОВ могло отримувати роялті, воно має оформити перехід права власності на торгову марку від фізособи шляхом відчуження. Це означає, що первинний власник повністю передає всі свої виключні майнові права новому власнику (ТОВ) і втрачає можливість користуватися чи розпоряджатися цією ТМ у майбутньому. Важливо розрізняти договір про відчуження прав і ліцензійний договір: останній лише дозволяє використовувати ТМ на певних умовах, але не передає право власності.

Оформлення відчуження ТМ відбувається шляхом підписання договору про передачу виключних майнових прав інтелектуальної власності на торговельну марку. Такий договір є юридичною підставою для переходу прав та визначає умови передачі.

Для того, щоб перехід виключних майнових прав мав юридичну силу не лише для сторін, а й для третіх осіб та держави, обов’язковою є державна реєстрація передачі прав у Національному органі інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОІВІ). Без державної реєстрації, навіть за наявності чинного договору, новий власник може зіткнутися з проблемами при реалізації чи захисті своїх прав. Саме тому цей етап є невід’ємною частиною процедури відчуження ТМ.

Відповідно до статті 16 Закону України “Про охорону прав на знаки для товарів і послуг” https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3689-12#Text, договір про передачу виключних майнових прав є дійсним для сторін з моменту укладення (якщо не передбачено інше), але для третіх осіб він набирає чинності лише після державної реєстрації передачі таких прав. Закон підкреслює ключову важливість державної реєстрації цього переходу.

Раді допомогти, звертайтесь ще!