Оцінка знищеного майна підприємства: податкові наслідки та ринкова вартість

Майно списується на підставі інвентраизації.

Оцінка ,з метою збільшення розміру витрат, не передбачена чинним законодавством. .

У разі знищення майна підприємства внаслідок обстрілу), першочергово необхідно зафіксувати втрату майна та організувати його списання відповідно до чинного законодавства. Дії підприємства мають базуватись як на нормах Податкового кодексу України, так і на положеннях бухгалтерського обліку.

Передусім, підприємство має провести інвентаризацію пошкодженого та знищеного майна. Це передбачено Положенням про інвентаризацію активів та зобов’язань, затвердженим наказом Мінфіну від 02.09.2014 № 879. У випадках, коли об’єкт перебуває в зоні бойових дій, інвентаризація здійснюється лише за умови безпечного доступу до активів. У разі наявності такого доступу, інвентаризація проводиться на дату виявлення пошкодження. Якщо ж доступу немає — інвентаризація має бути проведена на перше число місяця, наступного за місяцем, у якому доступ відновився.

Фіксація знищення здійснюється на підставі:

акту Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС) або довідки Нацполіції;
фото- та відеофіксації наслідків знищення;
за наявності — довідки органів місцевого самоврядування.

Особливу роль відіграє сертифікат Торгово-промислової палати України (ТПП), який підтверджує факт настання обставин непереборної сили. Хоча раніше податкові органи не вимагали наявності такого документа під час діїї вісйськового стану, останнім часом позиція фіскальних органів змінилася: у листі ГУ ДПС у Сумській області прямо вказано, що для уникнення нарахування ПДВ на знищене майно необхідна наявність сертифіката ТПП (лист за посиланням: https://sumy.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/print-802472.html). Це робить отримання сертифіката практично обов’язковим для правильного податкового обліку таких втрат.

Відповідно до п. 32-1 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, під час дії воєнного стану товари, придбані в оподатковуваних ПДВ операціях і знищені внаслідок форс-мажору, не вважаються використаними у неоподатковуваних або негосподарських операціях. Отже, ПДВ у цьому випадку не донараховується.

На підставі інвентаризації керівник підприємства приймає рішення про списання знищеного майна, що оформлюється відповідними актами. Для основних засобів це може бути акт списання за формою, аналогічною формам для бюджетних установ (наказ Мінфіну від 13.09.2016 № 818), для запасів — акт довільної форми з усіма необхідними реквізитами.

Бухгалтерські проведення залежать від типу списуваного майна:

Основні засоби:

списання нарахованого зносу: Дт 131 — Кт 10;
списання залишкової вартості: Дт 976 — Кт 10;
витрати на демонтаж, зарплату та інші витрати, пов’язані з ліквідацією: Дт 976.

Малоцінні необоротні матеріальні активи (МНМА):

списання зносу: Дт 132 — Кт 112;
списання залишкової вартості: Дт 976 — Кт 112 (за наявності залишкової вартості).

Товари та інші запаси:

списання знищених запасів: Дт 947 — Кт 20, 22, 23, 25, 26, 27, 28;
списання товарів у торгівлі: Дт 947 — Кт 282;
списання торгової націнки: Дт 285 — Кт 282 або методом червоне сторно.

МШП, передані в експлуатацію:

додаткових записів не роблять. Якщо МШП були на складі, їх списують як звичайні запаси.
Щодо податку на нерухоме майно відмінне від земельнох ділянки.. Відповідно до п.п. 69.22 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, податок на нерухомість не нараховується та не сплачується за об’єкти, знищені чи пошкоджені внаслідок бойових дій. Звільнення можливе лише після внесення інформації про об’єкт до Реєстру майна, затвердженого постановою КМУ № 624 від 13.06.2023. Для цього слід подати інформаційне повідомлення через портал «Дія», ЦНАП або нотаріуса згідно з Порядком № 380 (постанова КМУ від 26.03.2022). Докладно про це див. в роз'ясненні https://kyivobl.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/768050.html

Оцінка знищеного чи пошкодженого майна не є обов’язковою для всіх випадків і прямо не передбачена законодавством для бухгалтерського обліку втрат від воєнних дій. Згідно з П(С)БО 7 «Основні засоби» та П(С)БО 9 «Запаси», у разі знищення або списання майна підприємство списує з балансу залишкову вартість знищених об’єктів (або вартість запасів), а не ринкову. Проведення незалежної оцінки можливе для цілей страхування, визначення розміру шкоди для суду чи подальшого отримання компенсації, але для бухгалтерського обліку витрати визнаються тільки у розмірі балансової (залишкової) вартості (п. 33 П(С)БО 7, п. 25 П(С)БО 9). Щодо компенсації — на сьогодні компенсація за знищене внаслідок війни майно для юридичних осіб законодавчо не передбачена.

Якщо майно пошкоджено частково — зазвичай складається акт обстеження, можливе проведення незалежної оцінки для визначення вартості ремонту чи відновлення, але сума витрат у бухобліку — це фактичні витрати на ремонт, або залишкова вартість списаних об’єктів, якщо вони не підлягають подальшій експлуатації.

Якщо оцінка проведена й ринкова вартість більша за залишкову, це не впливає на бухоблік витрат підприємства — у витрати списується лише залишкова (балансова) вартість об’єкта (п. 33 П(С)БО 7), незалежно від суми оцінки. Різниця між ринковою й балансовою вартістю може враховуватися лише при отриманні компенсації від держави чи страхової.

Таким чином, незалежна оцінка не збільшує витрати підприємства для цілей бухобліку. Податкових наслідків саме через оцінку (ПДВ, податок на прибуток) не виникає, а списання здійснюється за балансовою вартістю.

Раді допомогти, звертайтесь ще!