Офіційну відповідь, до якої групи віднести основний засіб та який строк експлуатації встановити, отримати неможливо — відповідні органи такі консультації не надають. Підприємство самостійно визначає групу ОЗ і строк корисного використання, керуючись П(С)БО 7 (п. 6, 22), Методрекомендаціями № 561 (п. 8, 13) для комерційних підприємств або Методрекомендаціями № 11 — для державного сектору. ПКУ містить перелік груп податкових ОЗ із податковим терміном корисного використання в ст. 138. Офіційних листів із затвердженням груп з описом їх вмісту не існує, і таких консультацій ДПС не надасть, оскільки питання обліку — це прерогатива Мінфіну. Мінфін також не надає таких висновків, оскільки засади віднесення тих чи інших ОЗ до певних груп зазначені в нормативних актах, а відповідність їм — це відповідальність підприємства.

Але слід враховувати, що ані П(С)БО 7, ані Методрекомендації 561 не містять докладного опису вмісту тих чи інших категорій. Однак розділ Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку для суб'єктів державного сектору № 11 (https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0011201-15#n14) про облік основних засобів містить докладну класифікацію, і нею можна користуватися.

Також для визначення приналежності до певної категорії слід користуватися державними класифікаторами та стандартами, наприклад Класифікатором ДК 013-97, ДСТУ-Н Б Д.1.1-3:2013.

Щодо визначення терміну корисного використання в бухобліку, на це вичерпно відповідає П(С)БО 7, і це є предметом професійного судження самого підприємства:
"23. Нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, який встановлюється підприємством (у розпорядчому акті) при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс), і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації."

Таким чином, ніякого "нав'язування зверху" тривалості такого терміну бути не може, це буде протизаконно. Натомість, податковий термін амортизації зазначено в ст. 138 і відноситься виключно до підприємств, які коригують податкові різниці. Воно також може встановити в бухобліку той термін, який вважає за потрібне, але при цьому має враховувати податкові різниці, як це приписано статтею 138. Якщо бухгалтерський термін буде довшим, ніж визначений ст. 138 податковий, в податковому обліку використовується цей встановлений довший термін, як у бухобліку.

Раді допомогти, звертайтесь ще!