Заголовок тимчасово відсутній

Передача фізичною особою-поручителем земельної ділянки підприємству в рахунок погашення боргу є виконанням зобов’язання за договором поруки, а не продажем. Відповідно до ст. 556 Цивільного кодексу України, після виконання поручителем зобов’язання до нього переходять усі права первісного кредитора. Таким чином, поручитель передає майно (земельну ділянку) як новий кредитор, а не як продавець.

Щодо податкових наслідків для підприємства: оскільки підприємство не виплачує дохід фізичній особі, а лише отримує майно в рахунок погашення боргу, воно не виступає податковим агентом і не зобов’язане утримувати ПДФО та військовий збір.

Для поручителя передача земельної ділянки є виконанням зобов’язання перед кредитором. Якщо боржник згодом повертає поручителю суму боргу, ця сума вважається доходом фізичної особи та підлягає оподаткуванню ПДФО та військовим збором на загальних підставах (пп. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ; п. 168.1 ст. 168 ПКУ) .

Таким чином, дохід виникає лише один раз — у момент отримання поручителем компенсації від боржника. Передача земельної ділянки підприємству не є продажем і не створює обов’язку для підприємства виступати податковим агентом.

При отриманні компенсації від боржника фізична особа включає до оподатковуваного доходу повну суму повернутого боргу без зменшення на вартість переданого майна, оскільки це не є продажем майна, а виконанням зобов’язання, і борг повертається грошовими коштами (пп. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

Звільнення від оподаткування доходу від продажу нерухомого майна (пп. 172.1 ст. 172 ПКУ), зокрема першого за рік продажу земельної ділянки, у цьому випадку не застосовується, оскільки не відбувається купівлі-продажу, а лише виконання договірного зобов’язання.

Раді допомогти, звертайтесь ще!