Законодавство не містить норми, яка б обмежувала суму амортизації переданих в оренду активів сумою орендної плати.

Відповідно до ч.1 ст. 283 ГКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#n1874 за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності.

Істотною умовою договору оренди є, зокрема, орендна плата з урахуванням її індексації (ч. 1 ст. 284 ГКУ).

Орендна плата – це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (частина перша ст. 286 ГКУ).

Також згідно ст. 762 ЦКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#n1874 за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відтак, наведеними нормами чинного законодавства України не передбачено, що розмір орендної плати має бути не менше розміру нарахованої амортизації.

Вимога до розміру орендної плати є стосовно надання послуг оренди фізичним особам. Мінімальна сума оренди розраховується за методикою, затвердженою постановою КМУ від 29.12.2010 р. № 1253 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1253-2010-%D0%BF#o11 . Однак ця сума використовується лише для ПДФО-цілей.

Договірна сума оренди може бути й меншою. Ціна орендної послуги (як результат волевиявлення сторін) законом не регулюється, і вона ніяк не пов’язана з амортизацією (ст. 190 ГКУ). Виняток — встановлені у статуті підприємства обмеження на безоплатне користування майном.

Зазначений висновок нещодавно підтримав і Верховний Суд https://reyestr.court.gov.ua/Review/74718606 , який зазначив, що сума амортизації та сума орендної плати є не пов’язаними категоріями.

Щодо ПДВ, то згідно п.188.1 ПКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4551 база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів. При цьому база оподаткування ПДВ операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін. Під звичайною ціною розуміється ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

При з'ясуванні ринкових цін на послуги з передачі в найм (оренду) нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) необхідно враховувати:

• належність будівель та споруд до однакових класифікаційних типів (з урахуванням їх функціонального призначення) згідно з Державним класифікатором будівель;

• їх площу;

• місцезнаходження тощо;

Для визначення ринкової ціни необхідно з’ясовувати джерела інформації про ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівнянних економічних (комерційних) умовах. Джерелом інформації про звичайну ціну можуть бути аналогічні ціни на оренду аналогічних об’єктів оренди. Визначати ринкові ціни слід враховуючи дані джерел та обов'язково враховуючи ідентичність (спорідненість, порівнянність) об’єктів оренди.

Відповідно до норм пункту 201.4 статті 201 Кодексу, платники податку у разі здійснення постачання товарів/послуг, база оподаткування яких, визначена відповідно до статей 188 і 189 цього Кодексу, перевищує фактичну ціну постачання таких товарів/послуг, можуть скласти не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням сум податку, розрахованих виходячи з перевищення бази оподаткування над фактичною ціною, визначених окремо по кожній операції з постачання товарів/послуг.

Більше інформації https://7eminar.ua/events/3194/6297

Раді допомогти, звертайтесь ще!