Якщо оформили МД в режимі експорту, то в такому разі ви маєте повне право застосувати нульову ставку ПДВ до такої операції. Адже згідно з п. п. 195.1.1 ПКУ для застосування нульової ставки вивезення товарів за межі митної території України має бути підтверджене вивізною експортною МД

документом, який підтверджує митну вартість товарів, що не є об’єктом купівлі-продажу, є рахунок-проформа (п.п. 3 ч. 2 ст. 53 МКУ). Як правило, саме такий документ застосовують при безоплатних передачах товарів нерезидентам. У ньому має сенс додатково зафіксувати, що вартість зазначена тільки для митних цілей, визначити мету відправлення (наприклад, надання благодійної допомоги, безоплатна передача зразків товарів у рекламних цілях тощо) і обов’язково вказати на безоплатний характер договору.

Операція з безоплатного експорту не підлягає валютному нагляду

Адже валютний нагляд банки здійснюють лише за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів резидента, які передбачають розрахунки в грошовій формі (п. 5 Інструкції № 7 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0007500-19#Text ). При безоплатному ж експорті надходження валютної виручки взагалі не передбачається. Тож підстав для нарахування пені за порушення граничного строку розрахунків у ЗЕД-сфері при безоплатному експорті немає (див. https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=34483).

Момент виникнення податкових зобов’язань (ПЗ) згідно з п. 187.1 ПКУ — дата оформлення експортної МД, що засвідчує факт перетинання митного кордону України. Визначають таку дату за фактом, коли посадова особа митного органу проставить на усіх аркушах паперової МД відбиток особистої номерної печатки або засвідчить електронним цифровим підписом електронну МД після перетворення її у візуальну форму — у разі електронного декларування. Саме на цю дату експортер повинен скласти податкову накладну (ПН) Правило першої події при експорті не працює (п. 187.11 ПКУ).

Базою оподаткування при експорті товарів є договірна (контрактна) вартість таких товарів, зазначена в МД, оформленій відповідно до вимог МКУ (п. 189.17 ПКУ). Тобто якщо у графі 42 МД стоіть якась оціночна вартість, то вона й буде ПДВ-базою для ПН, незважаючи на те, що товари безоплатні.

Якщо мова йде про безоплатне передання зразків товарів, то ця операція носить рекламний характер. Позаяк такі зразки товарів для підприємства мають господарську спрямованість. Тож нараховувати компенсуючі ПЗ з ПДВ не треба.

Щодо вивезення дешевих безоплатних товарів (вартістю до 150 євро), то тут виникає необхідність нарахування компенсуючого ПДВ - адже така операція не є ПДВ-об’єктом ( згдіно 196.1.16. ПКУ). Тобто, буде використання в неоподаткованих операціях. , і треба компенсувати за 198.5 ПКУ.

Дозодів по аткій операціїї не виникає, адже ФОП на загальній системі разує дозід виключно по виручці. Щодо витрат, на відміну від юрособи, у якох виникли б витрати на збу3т, вважаємо, що у ФОП не виникне витрат, оскільки таке витрачання товарів не пов'язане безпосередньо із отриманням доходу від товарів/робіт/полслуг, тобто витрачений товар фізично не входить в обсяг проданих товарів, отже за 177.4.1 не може бути врахований у витрати.

у пп. 177.4 ПКУ визначено перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів ФОП від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування, зокрема, витрати на послуги реклами, прямо пов’язані з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

При цьому, як роз’яснюють податківці (див. ІПК від 27.06.2019 р. №2997/6/99-99-13-02-03-15/ІПК), реклама - це інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару (ст. 1 Закону №270 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/270/96-%D0%B2%D1%80#Text).

Отже, передача бекоштовних зразків рекламою в їхньому розумінні не є, тому включаити це у інші витрати також неможливо.

Раді допомогти, звертайтесь ще!